Последние десятилетия характеризуются значительным ростом весомости человеческого фактора в глобальных процессах и
ускорением хода истории. Исследование темпорально-исторических оснований человеческого становления в соответствующем теоретико-методологическом контексте позволит оценивать перспективы этого процесса, а также предупреждать губительные для человека и мира последствия. Таковым, в отличие от онтологической традиции постижения времени, видится антропологическая парадигма времени, в установках которой осмысление проблем структуры человеческой деятельности и смысла истории осуществимо в более адекватном виде. Цель исследования – осмысление результатов концептуального моделирования темпоральной проблематики в рамках антропологической парадигмы времени на «антропологическом» и «этическом» его этапах. Методология исследования. Методологическими основаниями исследования выступили: 1) концептуальное моделирование (двухэтапное) – в разработке концепции антропного времени и исторического процесса («антропологический» этап), а также в реконструкции данной концепции в этическом контексте («этический этап»); 2) общая
параметрическаятеория системА. И. Уёмова– в представлении антропного времени как системы вообще; 3) синергетика – в осмыслении антропного времени как сложной самоорганизующейся системы, а также взаимодействия внешних и внутренних детерминант темпорально-исторического становления. Результаты исследования. Результатом концептуального моделирования времени на «антропологическом» этапе стала концепция антропного времени и исторического процесса, в рамках которой эксплицировано понятие антропного времени, осуществлено осмысление антропного времени как системы вообще и как сложной самоорганизующейся системы в частности, а также прояснено взаимодействие имманентного основания антропного времени, свободы воли, и внешних детерминант – аттракторов истории. Результатом «этического» этапаконцептуального моделирования времени стало осмыслениекак внутреннего движителя, так и внешних целевых начал темпорально-исторического становления сквозь призму категорий добра и зла. Показана возможность использования предложенных вариантов моделирования времени в истолковании фундаментальных оснований и перспектив человеческой истории.
Останні десятиріччя відзначаються значним зростанням вагомості людського чинника в глобальних процесах і прискоренням перебігу історії. Дослідження темпорально-історичних підстав людського становлення у відповідному теоретико-методологічному контексті дозволить оцінювати перспективи цього процесу, а також попереджати згубні для людини і світу наслідки. Таким, на відміну від онтологічної традиції осягнення часу, бачиться антропологічна парадигма часу, в установках якої осмислення проблем структури людської діяльності та сенсу історії можна здійснити в більш адекватному вигляді. Мета дослідження – осмислення результатів концептуального моделювання темпоральної проблематики в рамках антропологічної парадигми часу на «антропологічному» й «етичному» його етапах. Методологія дослідження. Методологічними підставами дослідження виступили: 1) концептуальне моделювання (двоетапне) – в розробці концепції антропного часу та історичного процесу («антропологічний» етап), а також в реконструкції даної концепції в етичному контексті («етичний етап»); 2) загальна параметрична теорія систем А. І. Уйомова – в представленні антропного часу як системи взагалі; 3) синергетика – в осмисленні антропного часу як складної системи, що самоорганізується, а також взаємодії зовнішніх і внутрішніх детермінант темпорально-історичного становлення. Результати дослідження. Результатом концептуального моделювання часу на «антропологічному» етапі стала концепція антропного часу та історичного процесу, в рамках якої експліковано поняття антропного часу, здійснено осмислення антропного часу як системи взагалі та як складної системи, що самоорганізується, зокрема, а також прояснено взаємодію іманентної підстави антропного часу, свободи волі, і зовнішніх детермінант – атракторів історії. Результатом «етичного» етапу концептуального моделювання часу стало осмислення як внутрішнього рушія, так і зовнішніх цільових начал темпоральноісторичного становлення крізь призму категорій добра і зла. Показана можливість використання запропонованих варіантів моделювання часу в тлумаченні фундаментальних підстав і перспектив людської історії.
Recent decades aremarked witha significant increaseoftheimportanceof the human factorforglobal processes andwiththe accelerationofthe coursof history. A study of the temporal and historicalbasesof humanbecomingin the appropriate theoretical and methodological context will allowusto assess the prospects of this process, as well as to prevent consequences that are detrimental to man andtothe world.The mentionedcontextpresupposesmore likelythe anthropological paradigm of time,whichsettings,contraryto the ontological tradition of comprehension of time,create a possibilitytounderstandthe problems of the structure of human activity and the meaning of history in a more adequate form.The purposeof the studyis to comprehend the results of conceptual modeling of temporal problems in the framesof the anthropological paradigm of time at its «anthropological» and «ethical» stages.Research methodology.The methodological foundations of the study were: 1) conceptual modeling (two-stage) – in thedevelopmentof the concept of anthropic time andofthe historical process («anthropological» stage), as well as in the reconstruction of this concept in an ethical context («ethical stage»); 2) general parametric theory of systems of A. I. Uyomov – to represent the anthropic time as a system in general; 3) synergetics–in the understanding of the anthropic time as a complex self-organizing system, as well asofthe interaction of external and internal determinants of temporal-historicalbecoming.The results of the research.The conceptual modeling of time at the «anthropological» stageproducedthe concept oftheanthropic time and the historical process, in which the concept oftheanthropic time is explicated,theanthropic time is understood as a system in general and as a complex self-organizing system in particular, and the interaction between the immanent foundation oftheanthropic time, free will, and external determinants – attractors of history – is clarified.The «ethical» stage oftheconceptual modeling of timegave as a resultthe understanding of both the internal mover and the externalgoal principlesoftemporal-historical becomingthrough the prism of the categories of good and evil. The possibility of using theofferedoptions of modeling of time in the interpretation of the fundamental bases and prospects of human history is shown.