Питання завершення життя є не менш дискусійним ніж початок його. Завершальна фаза життя має декілька вимірів – біологічний, етичний,
соціальний, правовий. Евтаназія і є однією з завершальних стадій життєдіяльності людини. Однозначної етичної чи навіть правової відповіді щодо регулювання евтаназії не існує вже на протязі багатьох років. Етичний вимір евтаназії відображався в філософських ученнях, релігійних канонах. З давніх давен не існувало єдиного підходу до евтаназії. Так, Платон та Аристотель схвалювали евтаназію, як політичну доцільність. А в свою чергу Гіппократ у «Клятві», вимагав від лікаря зобов’язання: «Я ніколи не піддамся на прохання, хоч би хто мене
про це просив, дати йому отруту або порадити прийняти її за подібних обставин».
The article deals with the ethical and legal issues of euthanasia, investigates euthanasia through the prism of the right to death, somatic human rights and patients' rights. The article considers the issues of philosophical and religious perception of euthanasia. The legal
regulation of euthanasia at the interstate level and international is analyzed. The recommendations of the World Medical Association on euthanasia are analyzed. The recommendations of the Council of Europe on euthanasia are described. The approach of the European Court of Human Rights to euthanasia has been investigated.
