Abstract:
В сучасну епоху «нових викликів», все частіше потрібно проводити диференціацію людського від нелюдського, можливо лише для того, щоб зрозуміти щось про саме людське в людині. Тут я спробую використати елементи гуссерлівського феноменологічного аналізу для порівняння людської свідомості і машинної «свідомості». Розглядати ці види свідомостей ми будемо
через часовість свідомості, оскільки, з моєї точки зору на точку зору феноменології Гусерля, «жива» людська свідомість структурована темпорально. Тобто можливо, що темпоралізація є найсуттєвішою формальною характеристикою людської свідомості. Фундаментальним для такої
інтерпретації феноменологічного аналізу людської свідомості буде поняття «пасивності», тобто дорефлексивності людської свідомості, структури якої (cogito, втіленність, інтерсуб’єктивність), за гіпотезою, реалізуються через тернарну структуру людської часо-свідомості. Разом вони складають специфіку людської свідомості на відмінну від можливої машинної «свідомості».
