Abstract:
Біомедичні дослідження, відкриття, які розроблено у межах воєнної
хірургії, завдяки воїнам, через деякий час переходять у цивільну площину
і мають особливу цінність для людства. Інноваційність біомедичних
досліджень на війні має стовідсоткове підтвердження у подальшому
повсякденному житті. Саме виключність обставин надає можливість для
виправданого ризику та сміливість наважитися на такі дослідження, які
іншим часом були недоступні для медиків та пацієнтів, що страждають.
Воєнна хірургія в Україні має приклад видатного етико-медичного
розвитку у релігійному та біомедичному напрямках. Це приклад колишнього
студента київського медичного університету В.Ф. Войно-Ясенецького,
який розробив три ключових відкриття для спочатку воєнної, а потім і
цивільної хірургії. По-перше, це відкриття реґіонарної анестезії, по-друге,
операція на пошкоджених суглобах, після якої суглоб зберігався і кінцівка
не ампутувалася вище пошкодженого суглобу, а також зберігалася разом
з суглобом, по-третє, це успішні операції з гнійної хірургії, що також має
відношення до вогнепальних поранень.
