Самоорганізація особистості – необхідна умова її професійної самореалізації

Abstract

Криза в суспільстві, відсутність структурованих нормативних моделей успішної поведінки в період «інформаційного хаосу» не тільки викликає необхідність самоосвіти як самостійного отримання знань, вмінь і навичок, але й потребує розвинутої здатності до науково-дослідницької діяльності, вміння організувати пошук вирішення проблеми, створення моделей ситуації, системи цілей і стратегії їх досягнення тощо. При цьому, якщо у стабільному стані структури / особистості / суспільства процес змінювання (саморозвитку, самоздійснення тощо) носить характер послідовного ускладнення, у стані невизначеності, кризи, – виникає процес нелінійної активації самоорганізаційних можливостей систем / середовищ.