Роль відчуття когеренції у зростанні ресурсності особистості та рівнів самоефективності

Abstract

В статті представлено модель модерації впливу рівня відчуття когеренції на взаємозв’язки між навченою ресурсністю особистості та її самоефективністю. Показано, що підвищення відчуття когеренції знижує залежність переконань студентів у власній успішності щодо подолання стресів від наявного рівня їх ресурсності,. Доведено, що тенденція підвищення рівня самоефективності в умовах обмеженості ресурсів особистості виявляється в зоні високих значень відчуття когеренції. Отримані результати дозволяють розглядати відчуття когеренції в якості ресурсу самоефективності особистості та індикатора зростання її готовності до оптимізації процесу самоорганізації в ситуаціях стресу та зміцнення психологічного здоров'я людини в цілому.

The article presents the model of moderation of the influence of the level of sense of coherence on the interrelationship between the trained resource of the individual and the self-efficacy. It is shown that increasing the sense of coherence reduces the dependence of students' belief in their own success in overcoming stress from the available level of their resourcefulness. It is proved that the tendency to increase the level of self-efficacy in the conditions of the limited resources of the person is revealed in the zone of high values of the sense of coherence. The obtained results allow us to consider the sense of coherence as a resource of selfefficacy of an individual and an indicator of the growth of her readiness to optimize the process of self-organization in stress situations and to strengthen the psychological health of a person in general.