Состояние региональной и центральной гемодинамики при ишемической нейропатии зрительного нерва

Abstract

Введение. В современных условиях сосудистая патология глаз представляет одну из важных причин потери зрения. Данная проблема имеет научно-практическое и социальное значение, поскольку страдают люди наиболее продуктивного для трудовой деятельности возраста. Цель: изучить состояние зрительных функций и гемодинамики глаза у больных хронической ишемической оптической нейропатией на фоне измене- ния регионарной и системной гемодинамики. Материал и методы. Под наблюдением находились 40 пациентов, из которых 9 человек (9 глаз) имели монокулярную хроническую сосудистую оптическую нейропатию и 31 человек (62 глаза) – бинокулярную. Всем пациентам проводились офтальмоскопия, биомикроскопия, периметрия, исследование электрической чувствительности и лабильности зрительного нерва по фосфену, визометрия, измерение ВГД и реоофтальмография (РОГ), реоэнцефалография (РЭГ), измерение артериального давления, пульса. Результаты. Как при монокулярной, так и бинокулярной ишемической оптической нейропатии (ИОН) объемное пульсовое кровенаполнение по показателю RQ на 44,4% ниже по сравнению с парным глазом, тонические свойства мелких сосудов повышены на 15,2% и на 39% снижена скорость объемного кровотока. Острота зрения при ИОН имеет прямую корреляционную связь r=0,3 с показателем RQ. При уменьшении показателя RQ ниже возрастной нормы отмечается снижение остроты зрения до 0,5±0,06. При уменьшении объемного пульсового кровенаполнения глаза ниже возрастной нормы пульсовое объемное кровенаполнение мозга у больных ишемической оптической нейропатией по всем бассейнам в среднем на 71,4% ниже, чем при нормальном глазном объемном пульсовом кровенаполнении. При объемном пульсовом кровенаполнении глаза ниже возрастной нормы у больных ИОН диастолическое артериальное давление равно 84,2±1,3 мм рт. ст., а при нормальном объемном пульсовом кровенаполнении глаза на 7,4% ниже. Показатель адаптационного потенциала, характеризующего функциональное состояние центральной регуляции системы кровообращения, находится в пределах 2,1-3,2 ед. в 58 % случаев, в пределах 3,2-4,3 ед. – в 38,7 % случаев, что свидетельствует о напряжении и резком снижении функциональных резервов регуляции кровообращения. Выводы. Полученные данные свидетельствуют о взаимосвязи регионарного объемного кровотока и показателей центральной гемодинамики, еще раз доказывая, что ишемическая оптическая нейропатия – результат влияния полиэтиологического фактора, в т.ч. и нарушения системной гемоциркуляции в организме. Недостаточность глазной гемодинамики при ишемической оптиконейропатии развивается на фоне повышенного диастолического давления и снижении функциональных адаптационных возможностей организма.

Вступ. Соціальна значущість судинних оптичних нейропатій обумовлена їх високою частотою, поразкою осіб працездатного віку, а також високою частотою інвалідності по зору внаслідок захворювання. Останнім часом значно збільшилася кількість судинних захворювань. Мета: вивчити стан зорових функцій та гемодинаміку ока у хворих на хронічну ішемічну оптичну нейропатію на тлі змін системної та регіонарної гемодинаміки. Матеріал і методи. Проведено обстеження і лікування 40 хворих, з них 9 осіб мали монокулярне ураження – хронічну судинну оптичну нейропатію (9 очей) та 31 хворий – бінокулярну (62 ока). Всім хворим проводили офтальмоскопію, біомікроскопію, періметрію, дослідження електричної чутливості та лабільності зорового нерва за фосфеном, візометрію, вивчення ВОТ, реоофтальмографію (РОГ), реоенцефалографію (РЕГ), а також контроль артеріального тиску, пульсу. Результати. При односторонній ішемічній оптичній нейропатії об’ємне пульсове кровонаповнення за показником RQ на 44,4% нижче в порівнянні з парним оком, тонічні властивості дрібних судин підвищені на 15,2% і понижена швидкість об'ємного кровотоку на 39%. При бінокулярній ішемічній оптичній нейропатії ці показники аналогічні. Гострота зору при ішемічній оптичній нейропатії мала прямий кореляційний зв’язок r=0,3 з показником об'ємного пульсового кровонаповнення ока (RQ). При зменшенні RQ нижче вікової норми відзначали падіння гостроти зору до 0,5±0,06. При зниженні об’ємного пульсового кровонаповнення ока нижче вікової норми пульсове об’ємне кровонаповнення мозку у хворих ішемічною оптичною нейропатією по усіх басейнах в середньому на 71,4% нижче, ніж при нормальному очному об’ємному пульсовому кровонаповненні. При об’ємному пульсовому кровонаповненні ока нижче вікової норми у хворих ішемічною оптичною нейропатією артеріальний тиск діастоли дорівнював 84,2±1,3 мм рт. ст., а при нормальному об’ємному пульсовому кровонаповненні ока артеріальний тиск діастоли на 7,4 % нижче. У хворих ішемічною оптичною нейропатією показник адаптаційного потенціалу, що характеризує функціональний стан центральної регуляції системи кровообігу, знаходиться в межах 2,1-3,2 ед. у 58% випадків, в межах 3,2-4,3 ед. – в 38,7% випадків, що свідчить про напругу і різке зниження функціональних резервів регуляції кровообігу, відповідно. Висновок. Отримані дані свідчать про взаємозв’язок реґіонарного об’ємного кровотоку і показників центральної гемодинаміки і ще раз довели, що ішемічна оптична нейропатія – це поліетіологічний стан, пов’язаний з поразкою системної гемоциркуляції в організмі, що підтверджує дані літературних джерел. При недостатньому кровонаповненні ока пульсове об’ємне кровонаповнення мозку по всім басейнам в середньому нижче на 71,4% (р<0,05). Недостатність очної гемодинаміки при ішемічній оптиконейропатії розвивається на тлі підвищеного діастолічного тиску.