Введение. В современных условиях сосудистая патология глаз представляет
одну из важных причин потери зрения. Данная проблема имеет научно-практическое и социальное значение, поскольку страдают люди наиболее продуктивного для трудовой деятельности возраста.
Цель: изучить состояние зрительных функций и гемодинамики глаза у
больных хронической ишемической оптической нейропатией на фоне измене-
ния регионарной и системной гемодинамики.
Материал и методы. Под наблюдением находились 40 пациентов, из
которых 9 человек (9 глаз) имели монокулярную хроническую сосудистую
оптическую нейропатию и 31 человек (62 глаза) – бинокулярную. Всем пациентам проводились офтальмоскопия, биомикроскопия, периметрия, исследование электрической чувствительности и лабильности зрительного
нерва по фосфену, визометрия, измерение ВГД и реоофтальмография (РОГ),
реоэнцефалография (РЭГ), измерение артериального давления, пульса.
Результаты. Как при монокулярной, так и бинокулярной ишемической оптической нейропатии (ИОН) объемное пульсовое кровенаполнение по показателю RQ на 44,4% ниже по сравнению с парным глазом, тонические свойства
мелких сосудов повышены на 15,2% и на 39% снижена скорость объемного
кровотока. Острота зрения при ИОН имеет прямую корреляционную связь
r=0,3 с показателем RQ. При уменьшении показателя RQ ниже возрастной
нормы отмечается снижение остроты зрения до 0,5±0,06. При уменьшении объемного пульсового кровенаполнения глаза ниже возрастной нормы
пульсовое объемное кровенаполнение мозга у больных ишемической оптической нейропатией по всем бассейнам в среднем на 71,4% ниже, чем при
нормальном глазном объемном пульсовом кровенаполнении. При объемном
пульсовом кровенаполнении глаза ниже возрастной нормы у больных ИОН
диастолическое артериальное давление равно 84,2±1,3 мм рт. ст., а при
нормальном объемном пульсовом кровенаполнении глаза на 7,4% ниже. Показатель адаптационного потенциала, характеризующего функциональное
состояние центральной регуляции системы кровообращения, находится в
пределах 2,1-3,2 ед. в 58 % случаев, в пределах 3,2-4,3 ед. – в 38,7 % случаев,
что свидетельствует о напряжении и резком снижении функциональных резервов регуляции кровообращения.
Выводы. Полученные данные свидетельствуют о взаимосвязи регионарного
объемного кровотока и показателей центральной гемодинамики, еще раз
доказывая, что ишемическая оптическая нейропатия – результат влияния
полиэтиологического фактора, в т.ч. и нарушения системной гемоциркуляции в организме. Недостаточность глазной гемодинамики при ишемической оптиконейропатии развивается на фоне повышенного диастолического
давления и снижении функциональных адаптационных возможностей организма.
Вступ. Соціальна значущість судинних оптичних нейропатій обумовлена їх високою частотою, поразкою
осіб працездатного віку, а також високою частотою
інвалідності по зору внаслідок захворювання. Останнім часом значно збільшилася кількість судинних захворювань.
Мета: вивчити стан зорових функцій та гемодинаміку ока у хворих на хронічну ішемічну оптичну нейропатію на тлі змін системної та регіонарної гемодинаміки.
Матеріал і методи. Проведено обстеження і лікування 40 хворих, з них 9 осіб мали монокулярне ураження
– хронічну судинну оптичну нейропатію (9 очей) та 31
хворий – бінокулярну (62 ока). Всім хворим проводили
офтальмоскопію, біомікроскопію, періметрію, дослідження електричної чутливості та лабільності зорового нерва за фосфеном, візометрію, вивчення ВОТ, реоофтальмографію (РОГ), реоенцефалографію (РЕГ),
а також контроль артеріального тиску, пульсу.
Результати. При односторонній ішемічній оптичній
нейропатії об’ємне пульсове кровонаповнення за показником RQ на 44,4% нижче в порівнянні з парним
оком, тонічні властивості дрібних судин підвищені на
15,2% і понижена швидкість об'ємного кровотоку на
39%. При бінокулярній ішемічній оптичній нейропатії
ці показники аналогічні. Гострота зору при ішемічній оптичній нейропатії мала прямий кореляційний
зв’язок r=0,3 з показником об'ємного пульсового кровонаповнення ока (RQ). При зменшенні RQ нижче вікової
норми відзначали падіння гостроти зору до 0,5±0,06. При зниженні об’ємного пульсового кровонаповнення
ока нижче вікової норми пульсове об’ємне кровонаповнення мозку у хворих ішемічною оптичною нейропатією по усіх басейнах в середньому на 71,4% нижче,
ніж при нормальному очному об’ємному пульсовому
кровонаповненні. При об’ємному пульсовому кровонаповненні ока нижче вікової норми у хворих ішемічною
оптичною нейропатією артеріальний тиск діастоли
дорівнював 84,2±1,3 мм рт. ст., а при нормальному
об’ємному пульсовому кровонаповненні ока артеріальний тиск діастоли на 7,4 % нижче.
У хворих ішемічною оптичною нейропатією показник
адаптаційного потенціалу, що характеризує функціональний стан центральної регуляції системи кровообігу, знаходиться в межах 2,1-3,2 ед. у 58% випадків,
в межах 3,2-4,3 ед. – в 38,7% випадків, що свідчить
про напругу і різке зниження функціональних резервів
регуляції кровообігу, відповідно.
Висновок. Отримані дані свідчать про взаємозв’язок
реґіонарного об’ємного кровотоку і показників центральної гемодинаміки і ще раз довели, що ішемічна оптична нейропатія – це поліетіологічний стан,
пов’язаний з поразкою системної гемоциркуляції в
організмі, що підтверджує дані літературних джерел. При недостатньому кровонаповненні ока пульсове об’ємне кровонаповнення мозку по всім басейнам
в середньому нижче на 71,4% (р<0,05). Недостатність очної гемодинаміки при ішемічній оптиконейропатії розвивається на тлі підвищеного діастолічного тиску.
