Актуальность. В настоящее время недостаточно изученным остается
вопрос о том, какой температуры ирригационные растворы и в течение
какого времени целесообразно использовать в процессе витрэктомии.
Цель. Изучить структуру хориоретинального комплекса глаза кролика
после витрэктомии с применением ирригационных растворов различной
температуры в течение 60 минут.
Материал и методы. Эксперимент in vivo проведен на 12 кроликах (24
глаза). Витрэктомия выполнялась трехпортовым трансцилиарным доступом с ирригационным раствором температурой 22°С (5 кроликов, 10 глаз)
и 5°С (5 кроликов, 10 глаз). В качестве контроля использовался материал
интактных животных (2 кролика, 4 глаза). Длительность периода ирригация-аспирация составила 60 минут. Забор материала для гистологического исследования проводился через 1 и 7 суток после операции. Исследовался
хориоретинальный комплекс глаза (сосудистая и сетчатая оболочки).
Результаты. Непрерывное шестидесятиминутное охлаждение витреальной полости глаз кролика ирригационными растворами как с температурой 22°С, так и с температурой 5°С в процессе витрэктомии спустя сутки
привело к изменению структуры сетчатой оболочки в виде неравномерного
отека преимущественно ее внутренних слоев, а на 7 сутки наблюдались из-
менения структуры сетчатой оболочки в виде неравномерного отека как
наружных, так и внутренних ее слоев. В отдельных случаях отмечались
также деструктивные изменения во внутренних слоях сетчатки в обеих
группах животных. Отмечалось также некоторое увеличение толщины
сосудистой оболочки.
Вывод. После витрэктомии с непрерывной шестидесятиминутной ирригацией витреальной полости глаз кролика растворами с температурой 22
и 5°С во внутренних и наружных слоях сетчатой оболочки наблюдается
неравномерный отек, предположительно обусловленный холодовым и механическим повреждением, а также составом ирригационной жидкости.
Актуальність. В даний час недостатньо вивченим залишається питання про те, якої температури іригаційні розчини і протягом якого часу доцільно використовувати в процесі вітректомії.
Мета. Вивчити структуру хоріоретинального комплексу ока кролика після вітректомії з застосуванням
іригаційних розчинів різної температури протягом 60
хвилин.
Матеріал та методи. Експеримент in vivo проведено на 12 кроликах (24 ока). Вітректомія виконувалася трехпортовим трансціліарним доступом з іригаційним розчином температурою 22°С (5 кроликів, 10
очей) і 5°С (5 кроликів, 10 очей). В якості контролю
використовувався матеріал інтактних тварин (2 кролика, 4 ока). Тривалість періоду іригація-аспірація
склала 60 хвилин. Забір матеріалу для гістологічного
дослідження проводився через 1 і 7 діб після операції.
Досліджувався хоріоретинальний комплекс ока (судинна і сітчаста оболонки).
Результати. Безперервне шістдесятихвилинне охолодження вітреальної порожнини очей кролика іригаційними розчинами з температурою 22 і 5°С в процесі
вітректомії на 1 добу після операції призвело до зміни
структури сітківки у вигляді нерівномірного набряку
переважно її внутрішніх шарів, а на 7 добу спостерігалися зміни структури сітківки у вигляді нерівномірного набряку як зовнішніх, так і внутрішніх її шарів. В
окремих випадках відзначалися також деструктивні
зміни у внутрішніх шарах сітківки в обох групах тварин. Спостерігалось також деяке збільшення товщини судинної оболонки.
Висновок. Після вітректомії з безперервною шістдесятихвилинною іригацією вітреальної порожнини
очей кролика розчинами з температурою 22 °С і 5 °С у
внутрішніх і зовнішніх шарах сітківки спостерігається нерівномірний набряк, імовірно обумовлений холодовим і механічним пошкодженням, а також складом
іригаційної рідини.