Стаття присвячена розгляду проблеми підготовки майбутніх лікарів до міжкультурної взаємодії з представниками інших культур в подальшій професійній діяльності, формування в них здатності до oбміну професійним досвідом у гaлузі мeдицини з вiтчизняними та зaрубіжними пaртнерами. Розглянуто підходи сучасних дослідників до визначення сутності понять підготовка», «професійна підготовка», «готовність майбутніх лікарів до міжкультурної взаємодії». У контексті дослідження поняття «підготовка» розуміється як цілеспрямований педагогічний процес, спрямований на набуття теоретичних знань і формування практичних умінь і навичок, необхідних для здійснення майбутньої професійно діяльності. Установлено, що важливим аспектом професійної діяльності майбутніх лікарів виступає їхня готовність професійно діяти в ситуаціях міжособистісної взаємодії, яка зумовлює необхідність застосування в освітньому процесі медичного закладу вищої освіти інноваційних форм і методів навчання, спрямованих формування у студентів, комунікативних умінь і навичок, що є необхідними в практичній діяльності лікаря; культури мовлення, що впливає на успіх професійної діяльності лікаря; іншомовну підготовку, що є умовою налагодження міжнародних, ділових контактів із метою обміну досвідом, організації та проведенні досліджень у медичній сфері; розвиток навичок професійної комунікації під час фахової підготовки майбутніх лікарів. Подано визначення дефініції «готовність майбутніх лікарів до міжкультурної взаємодії», яка розглядається як особистісний психологічний стан, що характеризується позитивною настановою на співробітництво з представниками різних культур, встановлення з ними взаємодовірливих відносин, наявністю знань щодо традицій своєї та іншої культури, дотриманням професійного етикету в медичній галузі, уміннями вербального і невербального спілкування, особистісними і професійними якостями, що сприятиме здійсненню професійної діяльності на високому рівні.
The article is devoted to the consideration of the problem of preparation of future doctors for intercultural interaction with representatives of other cultures in the further professional activity, formation in them of the ability to exchange professional experience in the field of medicine with domestic and foreign partners. The approaches of modern researchers to defining the essence of the concepts of preparation”, “vocational training”, “readiness of future doctors for intercultural interaction”are considered.
In the context of research, the concept of "preparation" is understood as a purposeful pedagogical process aimed at acquiring theoretical knowledge and the formation of practical skills necessary for future professional activity.
It is established that an important aspect of the professional activity of future doctors is their willingness to act professionally in situations of interpersonal interaction, which necessitates the use of innovative forms and methods of teaching in the educational institution of higher education, aimed at forming students, communicative skills practical activity of the doctor; a culture of speech that influences the success of a doctor's professional activity; foreign language training, which is a prerequisite for establishing international, business contacts with the aim of exchanging experience, organizing and conducting research in the medical field; development of professional communication skills during the professional training of future doctors. The definition of "future physicians' readiness for intercultural interaction" is defined, which is considered as a personal psychological condition, characterized by a positive attitude to cooperation with representatives of different cultures, establishing with them a trusting relationship, the presence of knowledge about the traditions of their own and another culture, adherence to professional etiquette in the medical field, skills of verbal and non-verbal communication, that will promote high-level professional activity.
