Ноосферний дискурс як виток для концептуальних переплетінь концепцій ноосфери, пневматосфери та семіосфери

Abstract

Вернадський у своїх пошуках істини, у бажанні визначити поняття ноосфери, як здійснити перехід від біосфери до ноосфери, залишив безліч питань і дав початок біосферноноосферному світогляду, а також ноосферному дискурсу. На основі концепцій ноосфери Вернадського і пневматосфери Флоренського Лотман створює концепцію семіосфери і робить висновок про необхідність застосування в гуманітарних дослідженнях методів семіотики. Вихід автора до поняття семіосфери дає можливість об'єднати різні галузі людських знань у глобальне знання про людину. Семіосфера − це світ культури, пневматосфера − це світ духовний, ноосфера − це світ розуму над біосферою. Водночас виявилося можливим визначити семіотичні об'єкти цього роду як «мислячі структури», тому що вони задовольняють сформованим вище ознакам інтелекту. Спостереження відносно біполярної асиметрії семіотичних механізмів несподівано отримали паралель в дослідженнях функціональної асиметрії великих півкуль головного мозку. Наявність в індивідуальному розумовому апараті механізмів, функціонально ізоморфних семіотичним механізмам культури, відкривало нові наукові перспективи.

Vernadskiy is in the searches of truth, in the will to define the concept of noosphere, how to carry out a transition from a biosphere to the noosphere, left the great number of questions and gave beginning to the biosphere-noosphere world view, and also noosphere discurs. On the basis of conceptions of noosphere of Vernadskiy and pnеvmatosphere Florenskiy Lotman creates conception of semiosphere and draws conclusion about the necessity of application in humanitarian researches of methods of semiotics. The exit of author to the concept of семиосферы gives an opportunity to unite the different areas of human knowledge in global knowledge about a man. Semiosphere is the world of culture, pnеvmatosphere − it the world spiritual, noosphere, is the world of reason above a biosphere. At the same time appeared possible to define the semiotic objects of this family as "intellectual structures", because they satisfy to the signs of intellect formed higher. The supervisions of relatively bipolar asymmetry of semiotic mechanisms unexpectedly got a parallel in researches of functional asymmetry of large hemispheres of cerebrum. A presence is in the individual cogitative vehicle of mechanisms functionally isomorphic to the semiotic mechanisms of culture, opened new scientific prospects.

Вернадский в своих поисках истины, в желании определить понятие ноосферы, как осуществить переход от биосферы к ноосфере, оставил множество вопросов и дал начало биосферно-ноосферному мировоззрению, а также ноосферному дискурсу. На основе концепций ноосферы Вернадского и пневматосферы Флоренского Лотман создает концепцию семиосферы и делает вывод о необходимости применения в гуманитарных исследованиях методов семиотики. Выход автора к понятию семиосферы дает возможность объединить различные области человеческих знаний в глобальное знание о человеке. Семиосфера − это мир культуры, пневматосфера − это мир духовный, ноосфера − это мир разума над биосферой. Одновременно оказалось возможным определить семиотические объекты этого рода как «мыслящие структуры», потому что они удовлетворяют сформированным выше признакам интеллекта. Наблюдения относительно биполярной асимметрии семиотических механизмов неожиданно получили параллель в исследованиях функциональной асимметрии больших полушарий головного мозга. Наличие в индивидуальном мыслительном аппарате механизмов, функционально изоморфных семиотическим механизмам культуры, открывало новые научные перспективы.