Трансфесіонал як суб’єкт інноваційної освіти: психологічний аспект

Abstract

Стрімке зростання виробництва і споживання знання в інформаційному суспільстві парадоксальним чином викликає кризу і власне знання, і суспільства в цілому, розриває складну структуру реальності і стає причиною глобального непорозуміння і неефективності людських дій. Виявляється, що знання як об’єднують, так й роз’єднують людей. Вони продукують смислову невизначеність, підвищують чутливість особистості до кризи в умовах зростаючого розриву між швидкістю інформаційних потоків та здатністю людини їх усвідомлювати. Водночас знання дають людині розуміння всього того, що відбувається навколо, формують базу життєстійкості як окремої особистості, так й суспільства в цілому. Таким чином, складна динаміка і неоднозначна перспектива соціальних трансформацій в умовах кризи і інформаційного хаосу створює умови як для конфліктів і дезадаптації, так і сприяє усвідомленню ролі комунікації, співпраці і співтворчості. Осмислення стратегічних цілей і завдань освіти, її інноваційного потенціалу неможливе без розуміння закономірностей і властивостей світу (природи і суспільства), до якого належить людина. Вчений, який вплинув на формування сучасної наукової картині світу, І. Пригожин навіть проголосив «кінець науки», маючи на увазі її вихід за межи традиційної ідеології науки і необхідність встановлення когерентних зв’язків раціональності з основами буття, креативності природи і людини.

The goals and objectives of innovative education are considered. It is noted that education should give knowledge about a complex person in a complex world, as a part of anthropological complexity. The professional is replaced by a transpersonal - person who is capable of self-change (self-transformation). His main quality, which is revealed by psychological research, is the ability to self-education throughout the life, to creative selfrealization in different professions. The issue of health and quality of life of a person, who receives education, is posed. The need to search for human- and cultural-creativity educational technologies, which based on the psychological characteristics of people, is underlined.

Рассматриваются цели и задачи инновационного образования. Отмечается, что образование должно давать знания о сложном человеке в сложном мире, как части антропологической сложности. На смену профессионалу приходит транфессионал – человек, способный к самоизменению (самотрансформации). Его главное качество, которое выявляют психологические исследования, – способность к самообразованию на протяжении всей жизни, к творческой самореализации в разных профессиях. Ставится вопрос здоровья и качества жизни человека, получающего образование. Подчеркивается необходимость поиска человеко- и культуротворческих образовательных технологий, основанных на психологических особенностях людей.