Мета роботи: дослідити особливості енергетичного
обміну в тканинах стінки кишечнику при гострій спайковій кишковій непрохідності (СКН)
у пацієнтів з порушеннями функції печінки. 85 пацієнтів, госпіталізованих до клініки з
ознаками гострої СКН були розподілені на дві групи: 1) пацієнти з порушеннями функції
печінки ( n =40), 2) пацієнти без порушень функції печінки (n=45 ). Порушення функції
печінки були пов’язані з вірусним гепатитом В і С, алкогольним та неалкогольним
стеатогепатитом. Всі пацієнти мали в анамнезі інтраабдомінальні хірургічні втручання. При
госпіталізації хворим проводили стандартне лабораторне обстеження та специфічні тести.
Після короткотермінової інтенсивної підготовки і проведення стандартних консервативних
заходів хворим виконували діагностичну лапароскопію. У 40 пацієнтів при виконанні
діагностичної лапароскопії виявлені показання до лапаротомії, проведена конверсія
доступу. Під час оперативного лікування забирали кров, ділянки стінки кишечнику для
біохімічних, гістохімічних досліджень. В тканинах визначали вміст АМФ, АДФ і АТФ,
підраховували енергетичний заряд; вміст сульфгідрильних і дисульфідних груп, після чого
підраховували їх співвідношення. Стан неспецифічної резистентності визначали за рівнем
тіол-дисульфідного співвідношення сироватки крові. З’ясовано, що у пацієнтів без
порушень функції печінки вид оперативного доступу не впливав на забезпеченість
макроергічними сполуками тканин кишечнику. Натомість у пацієнтів з порушеннями
функції печінки за умов виконання лапаротомії вміст в тканинах кишечнику АДФ і АТФ
був меншим, ніж у хворих, яким виконували лапароскопію. Але вміст АМФ і енергетичний
заряд статистично вірогідно не відрізнялись. Отримані дані свідчать про інтенсивне
використання макроергічних сполук в метаболічних процесах при гострій СКН. У пацієнтів
без порушень функції печінки більш ефективно відбувається відновлення макроергічних
сполук, ніж у пацієнтів з порушеннями функції печінки. У пацієнтів з гострою СКН тіолдисульфідне співвідношення сироватки крові було нижчим за фізіологічні показники, що
свідчило про зниження неспецифічної резистентності організму. У хворих, як з
порушеннями функції печінки, так і без них тіол-дисульфідне співвідношення сироватки
крові і тканин кишечнику не залежало від виду оперативного доступу. Метаболічні
зрушення, спричинені гострою СКН, посилюються за умов наявності порушень функції
печінки, що спричиняє більш виражене пригнічення функціональної активності
мезотеліоцитів, порушення забезпечення тканин макроергічними сполуками, зменшення
неспецифічної резистентності організму, більш виражену інтоксикацією. У сукупності це
спричиняє затримку мезотелізації черевини в післяопераційному періоді, сприяє
подальшому прогресуванню спайкового процесу і виникненню рецидиву захворювання. У
пацієнтів з порушеннями функції печінки в післяопераційному періоді за умов конверсії
доступу спостерігали більш глибокі порушення досліджуваних метаболічних систем, ніж
при лапароскопічному адгезіолізисі.
The
purpose of work is to investigate features of energetic exchange in the tissues of intestines walls at
acute commissural ileus (ACI) at the patients with violations of hepatic functions. 85 patients have
been hospitalized to the clinic with the symptoms of ACI. They have been distributed on two
groups: 1) patients with violations of hepatic functions (n=40), 2) patients without violations of
hepatic functions (n=45). Violations of hepatic functions were connected with virus hepatitis B
and C, alcoholic and not alcoholic the steatogepatity. All patients had intra-abdominal surgical
interventions in the anamnesis. At hospitalization standard laboratory examination and specific
tests had been conducted to all the patients. After short-term intense preparatioon and carrying out
standard conservative actions diagnostic laparoscopy has been performed. At 40 patients during
the performance of diagnostic laparoscopy indications to a laparotomy has been revealed and
conversion of access has been carried out. During expeditious treatment they took blood and sites
of intestines wall for biochemical and histochemical researches. In the tissues under analysis AMF, ADF and ATF were defined, the energetic charge was counted as well as the contents of sulfhydryl
and disulfide groups, counted their ratio. Condition of nonspecific resistance determined by level
of a thiol - disulfide ratio of blood serum. It is established that at patients without violations of
hepatic functions the type of surgical access didn't influence the security with macroergic
compounds of the tissues of intestines. But the patients with violated hepatic functions under the
conditions of laparotomy had a lower content of ADF and ATP in the tissues of intestine than the
patients to whom laparoscopy was carried out. However, contents of AMF and energetic charge
statistically didn't differ. The data obtained testify to an intensive use the macroergic connections
in metabolic processes at ACI. The patients without violations of hepatic functions renewed the
macroergic connections more effectively, than patients with violated hepatic functions. ACI
patients thiol-disulfide ratio of serum of blood below physiologic indicators that testified to
decrease in nonspecific resistance of a body. At the patients with both violated and non-violated
hepatic functions the thiol-disulfide ratio of blood serum and tissues of intestines didn't depend on
a type of surgical access. The metabolic shifts caused by ACI amplify at violations of functions
which causes more expressed oppression of functional activity of mezotheliosites, disturbance of
tissues supply by macroergic connections, reduction of nonspecific resistance of the body, more
expressed intoxication. In total it causes a delay of mezotelization of peritoneum in the
postoperative period, promotes further progressing of commissural process and emergence of a
recurrence of the disease. At the patients with violations of hepatic functions in the postoperative
period under conditions of conversion of access we observed deeper violations of the metabolic
systems under study than at laparoscopic adheozyolisis.
Цель работы исследовать особенности
энергетического обмена в тканях стенки кишечника при острой спаечной кишечной
непроходимости (СКН) у пациентов с нарушениями функции печенки. 85 пациентов,
госпитализированных в клинику с признаками острой СКН были распределены на две
группы: 1) пациенты с нарушениями функции печенки (n=40), 2) пациенты без нарушений
функции печенки (n=45). Нарушения функции печенки были связаны с вирусным гепатитом
В и С, алкогольным и неалкогольным стеатогепатитом. Все пациенты имели в анамнезе
интраабдоминальные хирургические вмешательства. При госпитализации больным
проводили стандартное лабораторное обследование и специфические тесты. После
краткосрочной интенсивной подготовки и проведения стандартных консервативных
мероприятий больным выполняли диагностическую лапароскопию. У 40 пациентов при
выполнении диагностической лапароскопии выявили показания к лапаротомии, проведении
конверсии доступа. Во время оперативного лечения брали кровь и участки стенки
кишечника для биохимических, гистохимических исследований. В тканях определяли
содержимое АМФ, АДФ и АТФ, подсчитывали энергетический заряд; содержимое
сульфгидрильных и дисульфидных групп, подсчитывали их соотношение. Состояние
неспецифической резистентности определяли по уровню тиол-дисульфидного соотношения
сыворотки крови. Установлено, что у пациентов без нарушений функции печенки вид
оперативного доступа не влиял на обеспеченность макроэргическими соединениями тканей
кишечника. Зато у пациентов с нарушениями функции печенки при условиях выполнения
лапаротомии содержание в тканях кишечника АДФ и АТФ было меньше, чем у больных,
которым выполняли лапароскопию. Однако, содержимое АМФ и энергетический заряд
статистически достоверно не отличались. Полученные данные свидетельствуют об
интенсивном использовании макроэргических соединений в метаболических процессах при
острой СКН. У пациентов без нарушений функции печенки более эффективно происходит
возобновление макроэргических соединений, чем у пациентов с нарушениями функции
печенки. У пациентов с острой СКН тиол-дисульфидное соотношение сыворотки крови
было ниже физиологичных показателей, что свидетельствовало о снижении
неспецифической резистентности организма. У больных, как с нарушениями функции
печенки, так и без них тиол-дисульфидное соотношение сыворотки крови и тканей
кишечника не зависело от вида оперативного доступа. Метаболические сдвиги, вызванные
острой СКН, усиливаются при условиях наличия нарушений функции печени, которая
вызывает более выраженное угнетение функциональной активности мезотелиоцитов,
нарушения обеспечения тканей макроэргическими соединениями, уменьшения
неспецифической резистентности организма, более выраженную интоксикацию. В
совокупности это вызывает задержку мезотелизации брюшины в послеоперационном
периоде, способствует дальнейшему прогрессированию спайкового процесса и
возникновению рецидива заболевания. У пациентов с нарушениями функции печенки в
послеоперационном периоде при условиях конверсии доступа наблюдали более глубокие
нарушения исследуемых метаболических систем, чем при лапароскопическом
адгезиолизисe.
