Цель статьи – осмысление ряда позиций субстанциальной (ньютоновской) и реляционной (эйнштейновской) концепций в контексте выявления онтологической линии понимания времени. Методологическими основаниями исследования являются принцип историзма и парадигмальное моделирование.Показаны принципиальные отличия двух концепций. Согласно ньютоновской концепции, течение абсолютного времени не зависит ни от ускорения либо замедления движения тел, ни от процессов, происходящих в самих телах. По Эйнштейну, относительность пространства и времени, согласно СТО, обусловлена их зависимостью от скорости объекта, а согласно ОТО, – влиянием силы тяготения. Сделан акцент на том, что обе парадигмы укладываются в контекст многовековой (берущей свое начало в античной эпохе) онтологической традиции понимания времени, т. е. рассмотрения времени как “сущего от мира”.
Мета статті – осмислення ряду позицій субстанціальної (ньютонівської) і реляційної (ейнштейнівської) концепцій в контексті виявлення онтологічної
лінії розуміння часу. Методологічними підставами дослідження є принцип історизму та парадигмальне моделювання. Показані принципові відмінності
двох концепцій. Згідно з ньютонівською концепцією, перебіг абсолютного часу не залежить ані від прискорення або уповільнення руху тіл, ані від процесів, що відбуваються в самих тілах. За Ейнштейном, відносність простору і часу, згідно до СТВ, обумовлена їх залежністю від швидкості об’єкта, а згідно до ЗТВ, – впливом сили тяжіння. Зроблено акцент на тому, що обидві парадигми вкладаються в контекст багатовікової (яка бере свій початок в античній епосі) онтологічної традиції розуміння часу, тобто розгляду часу як “сущого від світу”.
The purpose of this article is a comprehension of some positions of substantial (Newton’s) and relational (Einstein’s) concepts in the context of detection the ontological line of understanding of time. Methodological bases of research are the principle of historism and the paradigmal modelling.The principal differences between the two concepts are shown. According to Newton’s concept, the flow of the absolute time does not depend neither on the acceleration or deceleration of the bodies, nor on the processes occurring in the bodies themselves. By Einstein according to STR the relativity of space and time is determined with their dependence on the speed of an object, and with the influence of the gravitational force according to GTR. It is underlinedthat both paradigms fit into the context of the centuries-old (dating back to the ancient era) ontological tradition of understanding of time, that is consideration of time as“the existing of the world”.
