У статті наведено огляд літератури щодо можливостей оцінки стану пацієнта. Існує безліч різних систем і шкал оцінки важкості стану пацієнта і ризику можливого несприятливого результату, які використовуються в медичній практиці. Перелічені системи й шкали оцінки можуть бути як уніфікованими, так і специфічними за нозологією та віком. Багато оцінних шкал громіздкі, вимагають досить тривалого часу для проведення та не дозволяють швидко визначитися з тактикою ведення хворого. Збільшення часу оцінки важкості стану хворого, ризик розвитку ускладнень вимагають створення досить простої і досить інформативної системи оцінки стану пацієнта, прогнозування подальшого розвитку хвороби з визначенням необхідного обсягу медичних інвазій у перші часи при госпіталізації в лікувальну установу. Тому питання універсальної оцінки стану хворого, а особливо хворої дитини, залишається відкритим і потребує нових рішень та пропозицій.
The arcticle presents a literature overview of the possibilities of patient condition estimation. Thete are many different systems and assessment scale of the severity and patient's potential risk of adverse outcomes, which are used in medical practice. The above mentioned systems and scales of evaluation can be both unified and specific on nosology and age/ Many evaluative scales are bulky and require fairly long time for carrying out the assessment and do not allow to quckly determine the patient's management plan/ Both long running assessing process of the patient condition severity and development of complications risk require the creation of a fairly simple and? at the same time, very informative evaluation system of the patient, prognosis for a disease with the determination of the certain amount of medical invasions in the early hours of hospitalization to a medical institution. Therefore, the question of universal assessment of a patient, especially a sick child, remains open and requires news solutions and proposals.
В статье представлен обзор литературы о возможностях оценки состояния пациента. Существует огромное количество разных систем и шкал оценки тяжести состояния пациента и риска возможного неблагоприятного результата, которые используются в медицинской практике. Перечисленные системы и шкалы оценки могут быть как унифицированными, так и специфичными по нозологии и возрасту. Многие оценочные шкалы громоздкие, требуют длительного времени для проведения и не позволяют быстро определиться с тактикой ведения больного. Увеличение времени оценки тяжести состояния больного, риск развития осложнений требуют создания достаточно простой и, в то же время, достаточно информативной системы оценки состояния пациента, прогнозирования дальнейшего развития болезни с определением необходимого объема медицинской инвазии в первые часы при госпитализации в лечебное учреждение. Поэтому вопрос универсальной оценки состояния больного, а особенно больного ребенка, остается открытым и требует новых решений и предложений.
