На базе абдоминального онкохирургического
отделения КУ Одесский областной онкологический диспансер было проведено
ретроспективное, одноцентровое, нерандомизированное исследование, которое включало
188 больных, оперированных по поводу рака желудка в период 2007-2011 годы. Все
больные были разделены на три группы. В группу исторического контроля включены
больные, которым выполнена D1 или D1+ лимфодиссекция, n=90. Основная группа
включала 33 больных, которым выполнена D3 лимфодиссекция, группа контроля – 65
больных с объёмом диссекции D2. Лимфодиссекции отличались по количеству удаленных
лимфатических узлов. Во всех случаях выполнены т.н. “лимфодиссекции по
принципиальным соображениям”. Проведен многофакторный анализ выживаемости
больных в зависимости от вида лимфодиссекции, стадии рака желудка (РЖ), количества
пораженных лимфоузлов, вовлеченности опухолевого микроциркуляторного русла (ly, v),
признаков периневральной инвазии (Nev), наличия резидуальной опухолевой ткани (R),
степени дифференцировки опухоли (G). Рак желудка у 60% больных, независимо от стадии
заболевания, представлял первично гематогенно-диссеминированное заболевание. 40% РЖ
не имели вовлеченности опухолевого микроциркуляторного русла даже при поражении
метастазами более 15 регионарных лимфатических узлов. Отсутствие периневральной
инвазии оказалось наиболее точным прогностическим тестом. Сделан вывод о
необходимости выбора дополнительных факторов прогноза для отбора больных для
расширенных лимфодиссекций.
Всього у дослідження, здійснене на базі абдомінального
онкохірургічного відділення КУ ОООД, включено 188 хворих, оперованих з приводу раку
шлунку за період 2007-2011 рр. Дослідження було ретроспективним, одноцентровим,
нерандомізованим. Лимфодіссекції відрізнялись з кількості вдалених лифатичних узлів. Всі
хвори були поділені на три групи. У групу історічного контролю увійшли хворі, яким
виконана D1 або D1+ діссекція, 90 хворих. Базова група складала 33 хворих, яким виконана
D3 діссекція, група контролю – 65 хворих з об’ємом діссекції D2. У всіх випадках виконані
т.з. лимфодіссекції по принциповим поняттям. Проведений багатофакторний аналіз
тривалості життя хворих по типу диссекції, стадії раку шлунку, кількості уражених
лімфовузлів, ураження мікроціркуляторного русла (ly, v), ознак періневральної інвазії
(Nev), присутності резідуальної пухлинної тканини (R), ступеню диференціровки пухлини
(G). Зроблено висновок про необхідність вибору додаткових факторів прогнозу для відбору
хворих для поширенних лимфодіссекцій.
On the base of abdominal oncosurgical unit of the Odessa oncologic
dispensary retrospective, unicentral, non-randomized research has been carried out. 188 patients
having been operated on because of stomach cancer in 2007-2001 were included in it. All the
patients under examination have formed three groups. The group of “historic control” constituted
of the patients (n=90) having been operated on D1 or D1+ lymphodissection. The main group
consisted of 33 patients with D3 lymphodissection, control group (n=65) included patients with
D2. Lymphodissections differed by the number of lymphatic nodes removed. In all cases
lymphodissections have been made according to so called “principal speculations”. Many-factorial
analysis of survival rate depending on the type of lymphodissection, cancer’s stage, number of
lymphatic nodes affected, involvement of microcirculatory channel (ly, v), signs of perineural
invasion (Nev), presence of residual tumor tissue (R), degree of tumor differentiation (G) has been
made. In 60 % of the patients under study the stomach cancer was primarily hematogeticdissimilated disease, never mind what was its stage. 40% of cases had no involvement of tumor
microcirculatory channel even at tumor affection of more than 15% of lymphatic nodes. Absence
of perineural invasion was the most precise prognostic test. It is necessary to find out other
prognostic criteria for the selection of patients for the braod lymphodissection.