Пневматична зброя, яку часто помилково вважають безпечною, здатна спричиняти тяжкі проникаючі
поранення в дітей, зокрема з ураженням легень, перикарда та серця. Зростання частоти таких травм робить
проблему актуальною для дитячої хірургії та травматології.
Мета – узагальнити сучасні дані щодо клініки, діагностики, ускладнень і лікування кульових поранень
грудної клітки в дітей на основі аналізу літератури та клінічного спостереження.
Проаналізовано наукові публікації (PubMed, Scopus, Google Scholar, Medline, 2018–2025 рр.) та наведено
клінічний випадок 10-річного пацієнта з пневматичним пораненням грудної клітки, ускладненим гемоперикардом і тампонадою серця. Встановлено, що найчастішими причинами травм є випадкові постріли під
час ігор, необережне поводження зі зброєю та її доступність дітям. Клінічні прояви варіюють від локального болю до тяжких дихальних і гемодинамічних розладів. Ведення пацієнта має ґрунтуватися на принципах ATLS (Advanced Trauma Life Support): забезпечення прохідності дихальних шляхів, стабілізація гемодинаміки, рання діагностика (ультразвукове дослідження при травмі (eFAST), рентгенографія,
комп’ютерна томографія). У представленому випадку проведено невідкладну стернотомію, дренування
перикарда, ушивання пошкоджених структур із використанням штучного кровообігу. Післяопераційний
перебіг був сприятливим.
Висновки. Пневматична зброя становить потенційну загрозу для життя дітей через можливість глибоких проникаючих ушкоджень. Швидка діагностика, дотримання протоколів ATLS і своєчасне хірургічне
втручання визначають прогноз. Найбільший ризик летальних наслідків спостерігається при ураженні
серця чи великих судин. Більшість дітей при ранньому лікуванні одужують без стійких наслідків. Профілактика повинна передбачати контроль зберігання зброї, підвищення обізнаності батьків і законодавчі
обмеження доступу неповнолітніх.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення дослідження
отримано інформовану згоду батьків дитини.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Air guns, often mistakenly considered harmless, are capable of causing severe penetrating injuries in children, including damage to the lungs,
pericardium, and heart. The increasing incidence of such injuries makes this issue highly relevant to pediatric surgery and traumatology. Aim – to summarize current data on the clinical presentation, diagnostics, complications, and treatment of pediatric gunshot chest injuries
based on a literature review and a clinical case observation.
Scientific publications (PubMed, Scopus, Google Scholar, Medline, 2018–2025) were analyzed, and a clinical case of a 10-year-old patient
with an air gun chest injury complicated by hemopericardium and cardiac tamponade is presented. The most common causes of these injuries are accidental shootings during play, careless handling of weapons, and their accessibility to children. Clinical manifestations range from
localized pain to severe respiratory and hemodynamic disturbances. Patient management should follow ATLS (Advanced Trauma Life Support):
principles: airway protection, hemodynamic stabilization, and early diagnosis (extended focused assessment with sonography for trauma
(eFAST), X-ray, computed tomography). In the reported case, an emergency sternotomy, pericardial drainage, and repair of the damaged
structures under cardiopulmonary bypass were performed. The postoperative course was favorable.
Conclusions. Air guns pose a potential threat to children’s lives due to the possibility of deep penetrating injuries. Rapid diagnosis, adherence
to ATLS protocols, and timely surgical intervention determine the prognosis. The highest risk of fatal outcomes is observed in cases of cardiac or major vessel injury. Most children recover without long-term consequences when treated early. Prevention should include strict
weapon storage control, increased parental awareness, and legislative restrictions on minors’ access to weapons.
The study was conducted in accordance with the principles of the Declaration of Helsinki. Informed consent was obtained from the patients
for the study.
The authors declare no conflict of interest.
