Умови повномасштабної війни в Україні кардинально трансформували вимоги до системи медичної освіти, змусивши її терміново
адаптувати навчальні програми до реалій бойової травми, масових інцидентів та
високоенергетичних уражень. Традиційні академічні алгоритми мирного часу
(ABCDE), орієнтовані переважно на внутрішньолікарняну допомогу, виявилися
недостатньо ефективними в ситуаціях, де провідною причиною превентивної
смерті є масивна зовнішня та внутрішня кровотеча, а час до надання допомоги
часто становить лише кілька хвилин. У статті обґрунтовано необхідність
кардинальної зміни освітньої парадигми та інтеграції у навчальний процес
протоколів тактичної медицини (TCCC/TECC) та алгоритмів пріоритетного
контролю кровотечі (MARCH, xABCDE/<C>ABC). Запропоновано модульну
структуру симуляційного курсу, що складається з восьми тематичних блоків, які
охоплюють увесь спектр підготовки: від зміни когнітивних установок та
формування м’язової пам’яті (техніка зупинки кровотечі турнікетом,
гемостатиками, тампонуванням) до відпрацювання складних сценаріїв масового
надходження постраждалих у форматі High-Fidelity Simulation та розвитку
нетехнічних навичок (Crew Resource Management, TeamSTEPPS).
Детально проаналізовано методологію викладання кожного модуля:
використання skill stations, принципу «свідомої практики» (deliberate practice),
інокуляції стресом (stress inoculation), інтеграції метрик якості (QCPR, часові
інтервали), структурованого дебрифінгу (Plus-Delta, Advocacy-Inquiry).
Особливу увагу приділено подоланню психологічних бар’єрів (страх
помилки, «параліч аналізу», уникнення відповідальності), формуванню стресостійкості та психологічної безпеки медичного персоналу в умовах хронічного
травматичного стресу. Розроблена програма забезпечує стандартизацію підготовки фахівців різного рівня – від волонтерів та парамедиків до лікарів
спеціалізованої ланки – та високу гнучкість навчального процесу (онлайн/
офлайн, короткі інтенсивні цикли, адаптація під різні сценарії воєнного часу).
Результати пілотного впровадження у симуляційних центрах демонструють
зростання якості виконання ключових навичок на 34–47 %, скорочення часу первинного огляду в середньому на 18 секунд та суттєве покращення командної
взаємодії (за шкалою TeamSTEPPS). Доведено, що інтеграція симуляційних
технологій є безальтернативним методом формування готовності медичної
системи до викликів воєнного часу та масових жертв.
In the context of the full-scale war in Ukraine, the medical education
system faces an urgent need to adapt curricula to the realities of combat trauma and
mass casualty incidents. Traditional academic approaches focused on peacetime
algorithms (ABCDE) often prove ineffective in high-energy injuries, where massive
hemorrhage is the leading cause of preventable death. The article substantiates the
necessity of shifting the educational paradigm and integrating Tactical Combat
Casualty Care (TCCC/TECC) protocols and priority hemorrhage control algorithms
(MARCH, xABCDE/<C>ABC) into the learning process.
A scientifically grounded modular simulation course structure is proposed,
consisting of eight thematic blocks: from changing cognitive attitudes and forming
muscle memory (hemorrhage control techniques with tourniquets, hemostatics,
packing) to practicing complex mass casualty scenarios in High-Fidelity Simulation
format and developing non-technical skills (Crew Resource Management,
TeamSTEPPS).
The teaching methodology for each module is analyzed in detail: use of skill
stations, deliberate practice principle, stress inoculation, integration of quality metrics
(QCPR, time intervals), and structured debriefing (Plus-Delta, Advocacy-Inquiry).
Special attention is given to overcoming psychological barriers (fear of error, analysis
paralysis, avoidance of responsibility) and building stress resilience and psychological
safety among medical personnel under chronic traumatic stress conditions.
The developed program ensures standardization of training for specialists of
various levels – from volunteers and paramedics to specialized physicians – and high
flexibility of the educational process (online/offline, short intensive cycles, adaptation
to different wartime scenarios). Pilot implementation results in simulation centers
demonstrate a 34–47% improvement in key skill performance, an average 18-second
reduction in primary survey time, and significant enhancement of team interaction
(TeamSTEPPS scale). It is proven that integrating simulation technologies is an indispensable method for preparing the medical system for wartime challenges and
mass casualties.