Abstract:
За оцінкою ВООЗ, у світі до 2030 року прогнозується дефіцит 11 млн працівників сфери охорони здоров’я, а країни різного рівня розвитку стикаються з проблемами не лише підготовки, а й утримання, розподілу та ефективного використання кадрів. За таких умов традиційні моделі мотивації втрачають ефективність. OECD підкреслює,
що якість робочого середовища для медичних працівників визначається не лише рівнем оплати, а й співвідношенням робочих вимог і ресурсів, наявністю підтримки, автономії та можливостей для навчання.
Саме тому в управлінні персоналом посилюється інтерес до персоналізованих підходів.
