Концепт «ressentiment» філософії Ф. Ніцше у реалізації «плебеєм» та «аристократом»: міф, містерія, час

Abstract

Сучасна соціальна ситуація занурена у глобальний хаос з інтенціями ес- хатології, що потребує її осмислення у історико-філософському та антропологічному зламі з акцентом на особистісно-відповідальному «ressentiment» історичних діячів. Мета: дослідити концепт Ф. Ніцше «ressentiment» у історико-філософському та антропо- логічному контекстах доби Давньої Еллади, що втілено у таких особах, як Фукідід, Геракліт, Сократ, згідно філософії Ф. Ніцше; винайти історичне підґрунтя містеріальної циклічності хаосу «часу Діоніса», що актуалізовано у сучасності. Методи: історико-філософський, компаративний, герменевтичний, структурно-типоло- гічний. Результат. Ф. Ніцше вважає, що «ressentiment» властивий людям низького походження, і яскравим прикладом слугує Сократ, якого німецький філософ осмислює як однозначно не- гативного персонажа. Фукідід та Геракліт вважаються зразком аристократизму, реаліс- тичності, що доводять їх соціальні та філософські позиції. Проте ми досліджуємо вказаних представників двох верств населення як носіїв двох протилежних міфологем, що протистоять одна одній, але обидві визначили майбутнє суспільства. Висновки. Досліджено концепт «ressentiment» Ф. Ніцше у історико-філософському та ан- тропологічному контекстах. З’ясовано, що «ressentiment» є однаковим підґрунтям філософ- ських і соціальних позицій Фукідіда, Геракліта, Сократа, незалежно від різниці у верствах суспільства та у ідеологемах, якими вони структурували устрій полісів. Способом «помсти» аристократам було знищення їх родових міфів та пропонування глобального міфічного устрою, шляхом маніпуляцій емоціями, невротичним базіканням. «Помстою» демократичному устрою полісу стало структурування виборів керівників полісів відповідно до хаотичного, ритуального, циклічного «часу Діоніса».

The modern social situation is immersed in global chaos with eschatological intentions, which requires its understanding in a historical-philosophical and anthropological context with an emphasis on the personal and responsible “ressentiment” of historical figures. The purpose: to explore F. Nietzsche’s concept of “ressentiment” in the historical, philosophical and anthropological contexts of the era of Ancient Greece, which is embodied in such figures as Thucydides, Heraclitus, Socrates, according to the philosophy of F. Nietzsche; to discover the historical basis for the mysterious cyclicality of the chaos of the “time of Dionysus”, which is actualized in modern times. Methods: comparative, historical-philosophical, structural-typological, hermeneutic. Results of research. F. Nietzsche believes that “ressentiment” is characteristic of people of low origin, and a vivid example is Socrates, whom the German philosopher interprets as a clearly negative character. Thucydides and Heraclitus are considered examples of aristocratism and realism, as evidenced by their social and philosophical position. However, we examine the aforementioned representatives of the population as carriers of two opposing mythologies that oppose each other, but both determined the future of society. Conclusions. It has been researched and found that “ressentiment” is the same basis for the social, philosophical position of Thucydides, Heraclitus, Socrates, regardless of the differences in the social strata and ideologemes which they structured the system of the polis. The way to “take revenge” on the aristocrats was to destroy the ancestral myths and propose a global mythical order, through manipulation of emotions and neurotic chatter. The “revenge” of the democratic system of the polis was the structuring of elections of the leaders of the polis according to the chaotic, ritual, cyclical “time of Dionysus”.