The aim of the study was to evaluate metabolic changes after radical cystectomy
with orthotopic ileocystoplasty in geriatric patients. The main study group consisted of
114 patients with bladder cancer who underwent radical cystoprostatectomy with
ileocystoplasty and underwent rehabilitation. All patients with bladder cancer underwent
radical cystectomy with ileocystoplasty for muscle-invasive bladder cancer. Acid-base status
and gas composition were studied in 56 patients with neocyst one month after cystectomy
and in 45 patients 6 months later. The author proves that artificial bladder formation is the
best method of urine diversion, both in medical and social aspects, ensuring a high quality
of life in patients with bladder cancer after radical cystectomy, but the risk of both surgical
complications and metabolic acidosis development is quite high, especially in geriatric
patients. At the same time, the author indicates that if necessary, the prognosis of the
development of metabolic acidosis, patients can be offered oral alkaline agents, such as
sodium bicarbonate, at an early stage, since even asymptomatic chronic metabolic acidosis
affects bone growth and structure. The author states that adequate urine drainage from
the neobladder and upper urinary tract, the fight against infection and the introduction of
sodium bicarbonate are the main methods of treating manifestations of metabolic acidosis.
Метою дослідження було оцінити метаболічні зміни після радикальної цистектомії з ортотопічною ілеоцистопластикою у пацієнтів геріатричної групи. Основну
групу дослідження становили 114 пацієнтів з раком сечового міхура, які перенесли
радикальну цистпростатектомію з ілеоцистопластикою та проходили реабілітацію. Усім
пацієнтам з раком сечового міхура була виконана радикальна цистектомія з ілеоцистопластикою з приводу м’язово-інвазивного раку сечового міхура. Через один місяць
після цистектомії дослідження кислотно-лужного стану та газового складу було проведено у 56 хворих з неоцистом, через 6 місяців у 45 пацієнтів. Автор доводить, що
формування артифіційного сечового міхура є найкращими методами деривації сечі,
як у медичному, так і соціальному аспектах, що забезпечують високу якість життя у
хворих на рак сечового міхура після радикальної цистектомії, але ризик розвитку
хірургічних ускладнень та метаболічного ацидозу досить високий, особливо у пацієнтів
геріатричної групи. При цьому автор вказує, що при необхідності прогнозу розвитку
метаболічного ацидозу, пацієнтам можна на ранній стадії запропонувати пероральні
лужні засоби, такі як бікарбонат натрію, оскільки навіть безсимптомний хронічний метаболічний ацидоз впливає на ріст та структуру кісток. Автор висловлю, що адекватний відхід сечі з необладдера та верхніх сечових шляхів, боротьба з інфекцією та
введення гідрокарбонату натрію є основним методом лікування проявів метаболічного ацидозу.