Компаративний аналіз «потоку свідомості» у філософії А. Бергсона та Е. Гуссерля

Abstract

Relevance. The concept of a person’s «stream of consciousness» is relevant for research, because at different periods of historical time, in different contexts, it remains the leader and organizes the socio-cultural space around itself. A comparative analysis of the phenomenological and intuitionistic directions of philosophy can reveal the hidden meanings of the «stream of consciousness» that are actualized in the present. The purpose: to explore the concept of the «stream of consciousness» in terms of the duration of subjective awareness of time and to assess the prospect of long duration in the context of «historical time»; conduct a comparative analysis of the «stream of consciousness» in the philosophy of intellectual intuitionism and phenomenology. Methods: comparative, phenomenological, analytical, historical-philosophical, word-systemic. Results. The recognition of temporal experience makes the concept a posteriori. H. Bergson introduces the metaphysical concept of absolute time, which is located in the «thing-in-itself». E. Husserl reduces misleading psychological information about human consciousness to reach the level of pure consciousness, the transcendental subject. The difference lies in the sequence of tones of the musical melody of the phenomenological time flow, and the intuitive position requires free creativity, which is inherent in action with cinematographic film. Conclusions. Both concepts operate with the notion of temporal experience, which makes them a posteriori, but at the same time they do not abandon subjective and temporal metaphysics. It is found that the concepts are based on the temporal duration of the stream of consciousness, which has an impact, a historical perspective and therefore moves to the concepts of «long duration» and «historical time».

Поняття «потоку свідомості» людини є актуальним, тому що у різний проміжок історичного часу, у різних дискурсах воно залишається ведучим та організує навколо себе соціально-культурний простір. Компаративний аналіз феноменологічного та інтуїтивного напрямків філософії може розкрити приховані сенси «потоку свідомості», які актуалізовані у сьогоденні. Мета: дослідити концепт «потоку свідомості» у аспекті тривалості суб’єктивного усвідомлення часу в усіх його складових властивостях та оцінити перспективу довгого тривання як «історичного часу»; провести компаративний аналіз «потоку свідомості» у філософії інтелектуального інтуїтивізму та феноменології. Методи: компаративний, феноменологічний, аналітичний, історико-філософський, світ-системний. Результати дослідження. Концепт «потоку свідомості» є багатоскладним. Визнання часового досвіду робить поняття апостеріорним. А. Бергсон уводить метафізичне поняття абсолютного часу, яке знаходиться у «речі-у-собі». Е. Гуссерль редукує оманливі психологічні відомості про свідомість людини, щоб дістатися рівня «чистої свідомості», трансцендентального суб’єкта. Відмінність полягає у послідовності тонів музичної мелодії феноменологічного часового потоку, а інтуїтивна позиція вимагає вільної творчості, яка притаманна діям з сінематографічною плівкою. Висновки. Встановлено, що філософія потоку свідомості і часового потоку у феноменології та інтуїтивізму має певні збіги та відмінності. Обидві концепції оперують поняттям часового досвіду, що робить їх апостеріорними, але водночас не відмовляються від суб’єктивної та часової метафізики. З’ясовано, що концепції базуються на часовому триванні «потоку свідомості», яке має вплив, історичну перспективу і тому переходить до понять «довгого тривання» та «історичного часу».