У статті розглянуто психологічні бар’єри, які виникають у процесі комерціалізації медичних інновацій, зокрема
в контексті конфлікту між авторською ідентичністю дослідника та вимогами патентної практики. Автори аналізують
механізми внутрішнього опору, що формуються на етапі трансформації наукового результату в об’єкт інтелектуальної власності, коли дослідник опиняється перед необхідністю адаптації до правових та ринкових умов. Зроблено
акцент на емоційних, когнітивних і мотиваційних чинниках, які впливають на готовність автора поступитися автономією ідей, змінити уявлення про себе як вільного дослідника та прийняти нормалізовану логіку патентування або
передачі прав. Розкрито типові патерни ідентифікації науковця з власною розробкою, що створює дисонанс між
ціннісними уявленнями про науку як публічне благо й вимогами комерційної доцільності. Особливу увагу приділено
впливу академічної культури, стилю управління в наукових установах, рівня підтримки інституцій та наявності системи психологічного супроводу інноваційного процесу. Запропоновано авторську модель психологічної підтримки
дослідників, яка передбачає не лише інформування щодо правових процедур, а й цілеспрямовану роботу з емоційним опором, розвитком готовності до зміни ролі науковця в інноваційному ланцюгу. Наголошено на важливості
міждисциплінарного підходу до подолання таких бар’єрів, що включає психологію, право інтелектуальної власності,
етику науки та менеджмент інновацій у сфері охорони здоров’я. Особливе значення має створення безпечного
комунікативного середовища, в якому науковці можуть відкрито висловлювати сумніви та обговорювати ціннісні
конфлікти. Таке середовище сприяє не лише успішному впровадженню інновацій, а й збереженню академічної
мотивації та внутрішньої цілісності дослідника. Отримані результати можуть бути використані в діяльності центрів
трансферу технологій, підготовці молодих науковців, удосконаленні системи мотивації до інновацій у закладах
вищої медичної освіти.
The article explores the psychological barriers that arise in the process of commercializing medical innovations,
particularly in the context of the conflict between a researcher’s authorial identity and the requirements of patent practice.
The authors analyze mechanisms of internal resistance that emerge during the transformation of a scientific result into an
object of intellectual property, when the researcher is faced with the need to adapt to legal and market-oriented frameworks.
Particular attention is paid to emotional, cognitive, and motivational factors influencing the scientist’s willingness to
relinquish the autonomy of ideas, reframe their identity as a free researcher, and accept the standardized logic of patenting
or rights transfer. Typical patterns of identification with one’s innovation are revealed, generating dissonance between the
perception of science as a public good and the commercial imperatives of innovation systems. The role of academic culture,
leadership style in research institutions, and the presence of psychological support systems in overcoming resistance are
examined. The authors propose a model of psychological support for innovators that includes not only legal awareness,
but also targeted emotional assistance, identity reframing, and reduction of cognitive dissonance. The importance of an
interdisciplinary approach is emphasized, combining psychology, intellectual property law, research ethics, and innovation
management in healthcare. Special attention is given to the creation of a safe communicative environment where scientists
can openly express doubts and discuss value conflicts. Such an environment not only facilitates successful innovation
implementation but also helps preserve academic motivation and personal integrity. The findings may be applied in
technology transfer centers, early-career researcher training, and in developing motivational strategies for innovation
within medical higher education institutions.
