Від трансляції до співконструювання: застосування постнекласичних моделей у навчанні англійської медичної термінології

Abstract

У статті розглянуто проблему ефективного викладання англійської медичної термінології в умовах трансформації освітньої парадигми – від класичної до постнекласичної. Відзначено, що класична модель орієнтувалася переважно на трансляцію знань і репродуктивні методи навчання, які в сучасному освітньому просторі дедалі частіше виявляють свою обмеженість. Постнекласичний підхід, натомість, передбачає когнітивну інтеграцію знань, міждисциплінарність, гуманізацію та контекстуалізацію навчального процесу. Проаналізовано результати досліджень вітчизняних і зарубіжних авторів, які обґрунтовують потребу переосмислення методик викладання термінології в медичних ЗВО. Зокрема, увага приділена методам когнітивної семантики, морфологічного аналізу, застосуванню візуальних та цифрових інструментів для навчання термінам. Акцент зроблено на таких підходах, як семантичне мапування, використання метафор, рольові ігри, клінічні симуляції, проєктна діяльність та навчання через кейси (PBL). У межах основної частини запропоновано авторську модель викладання англійської медичної термінології з опорою на постнекласичні концептуальні засади. Модель базується на семантичному аналізі, когнітивній інтерпретації термінів, візуалізації структурних зв’язків між поняттями, цифрових платформах та інтерактивній взаємодії між викладачем і студентами. Вона сприяє формуванню термінологічної свідомості, забезпечує глибше розуміння лексичних одиниць та розширює комунікативну компетентність майбутніх лікарів. Окрема увага приділяється розмежуванню процесів перекладу, запам’ятовування та осмислення термінів у рамках класичної та постнекласичної моделей. Підкреслюється, що співконструювання знань на заняттях з англійської мови професійного спрямування повинно базуватися на активному залученні студентів до створення термінологічних глосаріїв, концептуальних схем, а також критичному аналізі текстів і клінічних ситуацій. Наголошується на важливості врахування образної природи фахової лексики та ролі культурно-зумовлених когнітивних метафор у процесі засвоєння термінів. У статті наведено приклади практичного використання методів глибокої семантичної обробки термінології, зокрема через застосування когнітивних образів, що активізують зорову та емоційну пам’ять. Також проаналізовано можливості впровадження інноваційних цифрових платформ (мовних корпусів, інтелект-мапування, інструментів анотації тексту) для підсилення навчального ефекту. У підсумку, визначено необхідність переосмислення цілей, змісту і методів навчання англійської медичної термінології у світлі постнекласичної освітньої парадигми. Запропонована модель є відкритою до адаптації і доповнення відповідно до змін у медичній практиці, технологічному середовищі та соціокультурному контексті.

The article addresses the issue of effective teaching of English medical terminology in the context of the educational paradigm shift – from classical to post-nonclassical. It is noted that the classical model focused primarily on knowledge transmission and reproductive learning methods, which are increasingly proving inadequate in the modern educational environment. In contrast, the post-nonclassical approach implies cognitive integration of knowledge, interdisciplinarity, humanisation, and contextualisation of the learning process. The study analyses the findings of domestic and international researchers who substantiate the need to rethink methods of teaching terminology in medical higher education institutions. Particular attention is given to cognitive semantic methods, morphological analysis, and the use of visual and digital tools in vocabulary acquisition. Emphasis is placed on approaches such as semantic mapping, the use of metaphors, role-playing, clinical simulations, project-based learning, and problem-based learning (PBL). The main section presents an original model for teaching English medical terminology grounded in post-nonclassical conceptual foundations. The model incorporates semantic analysis, cognitive interpretation of terms, visualisation of structural relationships between concepts, digital platforms, and interactive engagement between teachers and students. It fosters terminological awareness, ensures deeper understanding of lexical items, and enhances the communicative competence of future healthcare professionals. Special attention is devoted to distinguishing between the processes of translation, memorisation, and conceptual understanding of terms within the classical and post-nonclassical paradigms. It is emphasised that knowledge coconstruction in English for Specific Purposes (ESP) classes should be based on the active involvement of students in developing terminological glossaries, conceptual schemes, and critical analysis of texts and clinical cases. The importance of recognising the metaphorical nature of professional vocabulary and the role of culturally conditioned cognitive metaphors in terminology acquisition is also underlined. The article provides examples of practical applications of deep semantic processing of terminology, particularly through the use of cognitive imagery that stimulates visual and emotional memory. Additionally, it explores the potential of innovative digital platforms (language corpora, mind mapping tools, text annotation instruments) to reinforce learning outcomes. In conclusion, the study highlights the need to reconsider the aims, content, and teaching methods of English medical terminology in light of the postnonclassical educational paradigm. The proposed model is open to adaptation and further development in response to changes in medical practice, technological advancement, and sociocultural context.