Abstract:
Мета статті: проаналізувати правові умови діяльності кредитно-банків-ських установ Півдня України першої половини ХІХ ст., наскільки вони відрізнялися від загальноімперських тенденцій, і яким чином це впли-вало на економічний розвиток регіону. Чи дійсно загальноімперське кредитне законодавство допомагало у розвитку Півдня України, чи це в основному заслуга місцевої приватної ініціативи та місцевого керівно-го апарату. Методи: використані загальні методи дослідження – аналіз, синтез, а також історико-порівняльний. Результати: Думка про відсут-ність в Україні організованого приватного кредиту в першій половині ХІХ ст. не відповідає історичній дійсності. Центрами стають Одеса та Бер-дичів. Висновки: Незадовільному стану організації кредитної політики російського уряду, щодо України, були протиставлені кредитні операції іноземних банкірів на Півдні України, у першу чергу в Одесі. Кредитні операції одеських банкірів мали суто торговельний характер і були тісно зв’язані з діяльністю одеського порту, у цьому саме й полягало величезне значення одеського приватного кредиту, оскільки торговельний кредит був найслабшим місцем по всій території імперії.
Державні кредитні установи в Російській імперії початку ХІХ ст. продов-жували обслуговувати здебільшого землевласників-поміщиків. Невелика мережа казенних банків була практичним монополістом на грошовому ринку. Порівняно високий прибуток і повна забезпеченість вкладів при-ваблювали до російських банків не тільки російських, але й іноземних вкладників. Таким чином, у країні, що характеризувалася надзвичайно бідним грошовим ринком, державні банки відволікали кошти від промис-лового та торговельного застосування. Законодавство країни ситуацію не покращувало.
В Одесі банківська діяльність зародилася фактично з кінця ХVIII ст., і зосереджувалася переважно в руках грецьких та італійських купців. По-ступово вони були змушені поступитися місцем в кредиті на користь міс-цевого торговельно-позикового капіталу.
Purpose: the purpose of this article was to analyze the legal conditions of activity of credit and banking institutions in Southern Ukraine in the first half of the 19th century, how they differed from general imperial trends, and how this affected the economic development of the region. Could we say that the all-imperial credit legislation helped in the development of the South of Ukraine, or was it mainly the merit of local private initiative and local leader-ship.
Methods: general research methods are used – analysis, synthesis, as well as historical and comparative.
Results: Opinion about the absence of organized private credit in Ukraine in the first half of the 19th century. does not correspond to historical reality. The centres are Odesa and Berdychiv.
Conclusions: The credit operations of foreign bankers in the South of Ukraine, primarily in Odesa, were opposed to the unsatisfactory state of organization of the credit policy of the Russian government in relation to Ukraine. The credit operations of Odessa bankers were of a commercial nature and were closely connected with the activities of the Odessa port, and this was precisely the great importance of Odessa private credit, since trade credit was the weakest point throughout the territory of the empire. State credit institutions in the Russian Empire at the beginning of the 19th century. continued to serve mostly landowners. A small network of state-owned banks was a practical monopoly on the money market. Relatively high profits and full security of deposits attracted not only Russian but also foreign depositors to Russian banks. Thus, in a country characterized by an extremely poor money market, state banks diverted funds from industrial and commercial use. The country’s legislation did not improve the situation.
In Odesa, banking actually originated at the end of the 18th century, and was concentrated mainly in the hands of Greek and Italian merchants. Gradually, they were forced to give way to credit in favor of local trade and loan capital.