Abstract:
Одним із найчастіших несудомних порушень, які зазвичай супроводжують
клінічний перебіг епілепсії, є депресивний синдром. Досліджено патогенетичну роль
порушень несудомної поведінки в динаміці кіндлінгової моделі епілептогенезу.
Визначали ефективність комплексної патогенетично обґрунтованої фармакологічної
корекції порушень несудомних різновидів поведінки шляхом окремого та сумісного
введення протисудомних препаратів з антидепресантом вортіоксетином. Мета роботи
– дослідження впливу сумісного введення вортіоксетину та протисудомних препаратів
на вираженість позно-тонічної поведінки щурів на етапі посткіндлінгу. В динаміці
формування кіндлінгу в щурів реєструються порушення позно-тонічної поведінки, що
зберігається на етапі посткіндлінгу. Доведено опіатергічний механізм формування
порушень несудомної позно-тонічної поведінки в стадії посткіндлінгу, на противагу
превалюванню холінергічної нейротрансмісії при сформованому кіндлінзі. Автори
вважають отримані дані експериментальним підґрунтям вірно складеної та
запропонованої схеми фармакологічної корекції постуральних розладів при
хронічному судомному синдромі. Обрана комплексна схема фармакокорекції є
ефективною, має патогенетичне підґрунтя та цілком виражений саногенетичний вплив,
що в разі подальшого ретельного дослідження матиме перспективу клінічного
впровадження у значного контингенту хворих на епілепсію з коморбідними
депресивними проявами.
