Abstract:
Основними джерелами накопичення елементів людського капіталу в сучасній інституціональній економіці є, в загальному вигляді, освіта, наука, охорона здоров’я, культура, мистецтво, інформаційне обслуговування. З однієї сторони, не викликає сумніву необхідність відшкодування витрат на надання тих благ, які у вигляді послуг надаються цими сферами, та акумулюються як людський капітал. Такі послуги являються персоніфікованими, тобто в них зацікавлені конкретні особи, тому їх надання має бути економічно ефективним. З іншої сторони, ці послуги – це суспільні блага, в яких зацікавлені та якими користуються всі члени суспільства. Суспільні та приватні блага, що надаються цими сферами, взаємопов’язані – вони разом накопичуються у вигляді людського капіталу. А людський капітал – він завжди персоніфікований. Отже, надання послуг цими сферами має бути соціально справедливим. По суті, ці дві сторони є взаємообумовленими та стосуються однієї і тієї ж проблеми – проблеми відшкодування витрат на послуги освіти, науки, охорони здоров’я, культури, мистецтва. Останнім часом, в Україні «грань» між економічною ефективністю та соціальною справедливістю, на наш погляд, починає окреслюватися найбільш очевидно саме в сфері освіти.
