Аргінін у харчуванні дітей та підлітків: досвід регіональної програми санітарно-гігієнічного моніторингу

Abstract

Мета: оцінка аліментарного забезпечення аргініном дітей та підлітків Півдня України. Матеріали і методи. Дослідження виконане на базі кафедри гігієни та медичної екології ОНМедУ, а також загальноосвітньої школи № 49 (м. Одеса). Обстежено 1225 дітей у віці від 7 до 12 років. Загальне споживання аргініну оцінювали розрахунковим методом. Інформація про вміст аргініну у різних продуктах харчування одержана з USDA/FDA Nutrient Database. Опитування у всіх вікових групах проводилося у вересні, після початку навчального року, дані збиралися за останній тиждень перед опитуванням. Статистична обробка виконана за допомогою методів описової статистики та дисперсійного аналізу. Нульова гіпотеза приймалася при р=0,05. Результати. Загальне споживання аргініну на добу дітьми у віці 7–12 років склало в середньому (5,9±0,2) г. Основними джерелами аргініну були горіхи, м’ясо, ковбасні вироби, морська риба та злакові. Найвищий вміст аргініну з доступних у регіоні продуктів мають насіння кабачка (4,76 г %), соя (3,10 г %), мигдаль (2,43 г %), волоський горіх (2,30 г %), а також насіння соняшника (2,40 г %). Обговорюється вплив аргініну на модуляцію лінійного росту, ендотеліальну дисфункцію та синтез соматотропного гормону, важливого модулятора лінійного росту. Наголошується, що дозозалежний характер впливу споживання аргініну на лінійний ріст у дітей дозволяє розглядати моніторинг вмісту аргініну як необхідну складову соціальногігієнічного моніторингу. Висновки. 1. Загальне споживання аргініну на добу в дітей у віці 7–12 років склало в середньому (5,9±0,2) г. 2. Основними джерелами аргініну в дітей у віці 7–12 років є горіхи, ковбасні вироби, морська риба та злакові. 3. Моніторинг споживання аргініну та інших есенціальних нутрієнтів дітьми шкільного віку може проводитися як на регіональному, так і на загальнонаціональному рівнях.