Abstract:
Мета: оцінка аліментарного забезпечення аргініном дітей та підлітків Півдня України.
Матеріали і методи. Дослідження виконане на базі кафедри гігієни та медичної екології ОНМедУ, а також
загальноосвітньої школи № 49 (м. Одеса). Обстежено 1225 дітей у віці від 7 до 12 років. Загальне споживання
аргініну оцінювали розрахунковим методом. Інформація про вміст аргініну у різних продуктах харчування одержана
з USDA/FDA Nutrient Database. Опитування у всіх вікових групах проводилося у вересні, після початку навчального
року, дані збиралися за останній тиждень перед опитуванням.
Статистична обробка виконана за допомогою методів описової статистики та дисперсійного аналізу. Нульова
гіпотеза приймалася при р=0,05.
Результати. Загальне споживання аргініну на добу дітьми у віці 7–12 років склало в середньому (5,9±0,2) г.
Основними джерелами аргініну були горіхи, м’ясо, ковбасні вироби, морська риба та злакові. Найвищий вміст
аргініну з доступних у регіоні продуктів мають насіння кабачка (4,76 г %), соя (3,10 г %), мигдаль (2,43 г %),
волоський горіх (2,30 г %), а також насіння соняшника (2,40 г %).
Обговорюється вплив аргініну на модуляцію лінійного росту, ендотеліальну дисфункцію та синтез соматотропного
гормону, важливого модулятора лінійного росту. Наголошується, що дозозалежний характер впливу споживання
аргініну на лінійний ріст у дітей дозволяє розглядати моніторинг вмісту аргініну як необхідну складову соціальногігієнічного моніторингу.
Висновки. 1. Загальне споживання аргініну на добу в дітей у віці 7–12 років склало в середньому (5,9±0,2) г.
2. Основними джерелами аргініну в дітей у віці 7–12 років є горіхи, ковбасні вироби, морська риба та злакові.
3. Моніторинг споживання аргініну та інших есенціальних нутрієнтів дітьми шкільного віку може проводитися як
на регіональному, так і на загальнонаціональному рівнях.
