Проблеми біоетики та біобезпеки: від технічної до контрактної моделі експериментів над ув’язненими

Abstract

Не дивлячись на небезпеку для суспільства ,за яку ув‘язнені несуть покарання, не можна відмовляти цим людям у повазі гідності та прав особистості. Не можна використовувати їх як пристрій, неживій матеріал для наукових експериментів ,тому що вони вже покарані. Новизна. Підвищення гуманності на підставі моделей (автономія особистості, інформованої згоди, контракту) європейської біоетики, яка включає в себе принцип поваги вразливості. У стані вразливого може опинитися всіляка людина, навіть дитина, якщо скласти особливі штучні умови для цього. Яскравим прикладом з історії ХХ століття є нацистський режим з концепціями расової переваги. Для Менгеле робота у концтаборі була своєрідною науковою місією, тому експерименти, які він проводив над ув‘язненими, відбувалися, за його думкою, заради блага науки. Він вважав себе справжнім вченим, метою якого було дещо інше, аніж очі, які було розвішено по всьому кабінету, тому що у нащадків арійской раси повинні бути світле волосся та блакитні очі — звідси йдуть спроби Менгеле змінювати дітям колір очей завдяки різним хімікатам. Після війни він збирався стати професором і заради науки був готовий на все.