Концепт іншомовних інтегрованих умінь у практиці викладання в медичних закладах вищої освіти

Abstract

На сучасному етапі інтеграції України до світової та європейської спільноти особливої уваги набувають міжнародні культурні та ділові стосунки українців з представниками інших країн; відповідно, у всіх сферах діяльності зростає потреба у фахівцях, які володіють іноземними мовами та можуть самостійно здійснювати ділову комунікацію в іншомовному середовищі. Цей факт зумовлює інтенсифікацію процесів вивчення та викладання мов в інтересах зростання мобільності, ефективного міжнародного спілкування, дотримання поваги і толерантності до культурних відмінностей представників різних країн. Наразі від медичного фахівця вимагають володіння іноземної мовою спеціальності та вміння спілкуватися зі своїми колегами із зарубіжних країн. Установка на професійне спілкування не тільки не обмежує рівень володіння іноземною мовою, потребуючи знань спеціальної медичної термінології, але й передбачає вміння користуватися ними в соціальному середовищі, що, у свою чергу, неможливо без міжкультурної комунікації, а саме без умінь іншомовного ділового спілкування в галузі медицини. Мета навчання іноземної мови тривалий час зводилася до розвитку усно-мовленнєвих умінь на основі говоріння в умовах мовленнєвих ситуацій. У зв’язку з цим методичні дослідження останнього десятиліття були присвячені як проблемам вдосконалення самих ситуацій, тобто наближення їх до умов реально-мовленнєвої комунікації, так і методам організації мовленнєвої діяльності на їх основі. Все це, безумовно, сприяло підвищенню якості іншомовних мовленнєвих умінь здобувачів вищої освіти. Оскільки іноземна мова потрібна для забезпечення спілкування між європейцями. Саме іншомовні контакти іноземною мовою між людьми, які не є її носіями, але не мають іншої спільної мови для комунікації, становлять найширшу сферу використання цього міжнародного засобу спілкування як такого.

At the current stage of Ukraine's integration into the world and European community, international cultural and business relations of the Ukrainians with representatives of other countries are receiving special attention; accordingly, in all spheres of activity there is a growing need for specialists who speak foreign languages and can independently carry out business communication in a foreign language environment. This fact leads to the intensification of foreign language learning and teaching processes in the interest of increased mobility, effective international communication, respect and tolerance for cultural differences of representatives of different countries. Currently, a medical specialist is required to speak a foreign language of his specialty and to be able to communicate with his colleagues from foreign countries. Setting up professional communication does not limit the level of foreign language proficiency, requiring knowledge of special medical terminology, but also requires the ability to use it in a social environment, which, in turn, is impossible without intercultural communication, without the skills of foreign language business communication in the field of medicine. The goal of learning a foreign language was reduced to the development of speaking skills based on communicative situations. In this regard, methodical studies of the last decade were devoted both to the problems of improving the situations and bringing them closer to the conditions of real-speech communication, and to the methods of organizing speech activities based on them. All this contributed to the improvement of the quality of foreign language speaking skills of higher education seekers. A foreign language is needed to ensure communication between Europeans. It is foreign language contact between people who are not its native speakers, but who do not have another common language for communication, that constitutes the widest sphere of use of this international means of communication.