Структура і сутність професійно-мовленнєвої компетентності майбутніх лікарів

Abstract

Стаття присвячена формуванню вмінь професійного спілкування, що визначається системою мовної освіти, і є його пріоритетною метою. Комплекс зазначених умінь кваліфікується як професійно-мовленнєва компетентність, у структурі якої мовної аспект є визначальним, оскільки здатність до мовної діяльності відповідає особистісним потребам майбутнього лікаря з іноземної мови, створюючи для нього в майбутньому перспективи професійного зростання. Мовленнєва діяльність в умовах реального спілкування вважається успішною, якщо здобувач вищої медичної освіти має здатність розуміти й досягати зв’язності в сприйнятті й породженні окремих висловлювань з урахуванням контексту реальної мовленнєвої ситуації. Професійно-мовленнєва компетентність майбутніх лікарів має на меті здатність будувати цілісні, логічні, зв’язні висловлювання, використовуючи різні стилі усної і письмової мови. Володіння професійно-мовленнєвою компетентністю фахівцем медичного профілю дає можливість обирати і використовувати адекватні мовні форми та засоби залежно від мети та ситуації спілкування, від соціальних ролей учасників комунікації, від партнера по спілкуванню. Це вимагає регулярної зміни характеру діяльності: використання комплексу інтерактивних технологій навчання (мозковий штурм, дискусія, прес-конференція, суперечка-діалог, навчальні дебати), які спрямовані на організацію продуктивної роботи в групі.

The article is devoted to the formation of professional communication skills, which is determined by the language education system and is its priority goal. The complex of these skills qualifies as professional speech competence, in the structure of which the language aspect is decisive, since the ability to speak corresponds to the personal needs of the future foreign language doctor, creating prospects for professional growth in the future. Speech activity in the conditions of real communication is considered successful if the student of higher medical education has the ability to understand and achieve coherence in the perception and generation of individual statements taking into account the context of the real speech situation. The professional speech competence of future doctors aims at the ability to build coherent, logical, coherent statements using different styles of oral and written language. Possession of professional speech competence by a specialist in the medical profile makes it possible to choose and use adequate language forms and means depending on the purpose and situation of communication, on the social roles of the communication participants, on the communication partner. This requires a regular change in the nature of the activity: the use of a complex of interactive learning technologies (brainstorming, discussion, press conference, debate-dialogue, educational debates) aimed at organizing productive work in a group.