У статті досліджено управлінські підходи щодо сучасної реорганізації галузі охорони здоров’я шляхом системної перебудови та вдосконалення механізмів
її державного регулювання. Головним пріоритетом трансформаційних процесів галузі охорони здоров’я зазначено згідно міжнародного досвіду, що інвестиції в людину, її потенціал набувають стратегічного значення. Зіставлено моделі щодо реалізації європейської моделі публічної політики в сфері охорони здоров’я. Зазначена важливість клінічних досліджень соціального значення в умовах глобальних викликів та пандемії коронавірусу COVID-19. Розроблена та запропонована порівнювальна концептуальна модель управління охороною здоров’я, в основу якої покладено
людиноцентричний, інклюзивний, інноваційний підходи для досягнення сталого розвитку медицини та охорони здоров’я. Акцентується увага, що успіх і темпи реформування охорони здоров’я залежать від обґрунтованості, виваженості й адаптованості до національних реалій, стратегій здійснення, узгодженості дій органів влади
усіх рівнів, а також мотивації керівників та співробітників органів і закладів охорони здоров’я.
The article examines managerial approaches to the modern reorganization of
the health care sector through systemic restructuring and improvement of its state
regulation mechanisms. According to international experience, the main priority of
transformational processes in the field of health care is that investments in people and their
potential acquire strategic importance. The models for the implementation of the European
model of public policy in the field of health care are compared. The importance of clinical
research of social significance in the conditions of global challenges and the Covid-19
coronavirus pandemic is noted. A comparative conceptual model of health care
management was developed and proposed, which is based on human-centered, inclusive,
innovative approaches to achieve sustainable development of medicine and health care.
Emphasis is placed on the fact that the success and pace of health care reform depend on
reasonableness, balance and adaptability to national realities, implementation strategies,
coherence of actions of authorities at all levels, as well as the motivation of managers and
employees of health care bodies and institutions.