Бойова травма живота, за даними АТО/ООС складає від 6,7 до 9 %. Специфічність вогнепальних поранень живота зумовлює розвиток функціональних розладів та ускладнень
(51-81 %) і, як наслідок, високий рівень летальності (12–31 %).
Мета роботи. Покращити ефективність хірургічного лікування гнійно-септичних ускладнень у поранених з бойовою
травмою живота (БТЖ) .
Матеріали і методи. У військово-медичному клінічному центрі Південного регіону (ВМКЦ ПР) проведений аналіз лікування 86 поранених, що знаходилися на стаціонарному лікуванні
з гнійно-септичними ускладненнями БТЖ з 2014 по 2020 рр.
З урахуванням локалізації, клінічних проявів та тяжкості травми, використовувалися сучасні методи лікування, а саме: пункційно-дренуючі утручання під контролем ультрасонографії та
встановлення систем NPWT. Комплексне лікування доповнювали антибактеріальною терапією та оксигенбаротерапією.
Першочергово пораненим проводилися пункційно-дренуючі
втручання під ультразвуковою навігацією та поетапна санація з
діагностичною та лікувальною метою. У 11 пацієнтів із великими
ранами та гнійно-септичними ускладненнями м’яких тканин
передньої черевної стінки застосовувався метод NPWT-терапії.
Таким чином, застосування інтервенційної сонографії, як
першочергового діагностично-лікувального методу лікування
гнійно-запальних ускладнень бойової травми живота, дозволило покращити якість діагностики та зменшити рівень травматичних утручань, що призвело до зменшення післяопераційних ускладнень та термінів стаціонарного лікування.
Результати та їх обговорення. Неефективними виявилися 11
(14,2 %) випадків пункційно-дренуючих утручань, у зв’язку
з чим довелося вдатися до традиційних методів лікування —
розкриття та дренування гнійно-запальних осередків та застосування NPWT-терапії. Вакуум-терапія є ефективним методом
лікування гнійно-септичних ускладнень вогнепальних поранень м’яких тканин живота, який у сукупності з пункційнодренуючими утручаннями дозволяє скоротити в 2,5 разу кількість повторних операцій (в основному багатоетапних хірургічних обробок), тим самим скорочуючи в 1,8 рази тривалість
перебування хворих в стаціонарі.
Висновки. Завдяки використанню сучасних методів вдалося
покращити результати хірургічного лікування гнійно-септичних ускладнень у поранених з гнійно-септичними ускладненнями бойової травми живота.
Використання новітніх методик сприяло зменшенню кількості інвазивних методів лікування, прискоренню одужання, зменшенню ліжко-дня, зниженню інтоксикаційних проявів, та підвищенню відсотку повернення військовослужбовців до строю.
Combat injury of the abdomen, according to the
ATO / OOS is from 6.7 to 9 %. The specificity of gunshot wounds
to the abdomen causes the development of functional disorders and
complications (51–81 %) and, as a consequence, a high mortality
rate (12–31 %).
Objective: To improve the effectiveness of surgical treatment of
purulent-septic complications in the wounded with combat trauma
to the abdomen (BTC).
Materials and methods. The Military Medical Clinical Center of the
Southern Region (VMKC PR) analyzed the treatment of 86 wounded
who were hospitalized with purulent-septic complications of BTZ
from 2014 to 2020, taking into account the location, clinical manifestations and severity of injury, used modern treatment methods ,
namely: puncture and drainage interventions under the control of
ultrasonography and installation of NPWT systems. Comprehensive
treatment was supplemented with antibacterial therapy and oxygen
barotherapy.
First of all, the wounded underwent puncture and drainage interventions under ultrasonic navigation and gradual rehabilitation
for diagnostic and therapeutic purposes. NPWT therapy was used in
11 patients with extensive wounds and purulent-septic complications
of the soft tissues of the anterior abdominal wall.
Thus, the use of interventional sonography, as the primary diagnostic and treatment method for the treatment of purulent-inflammatory
complications of combat trauma to the abdomen, has improved the
quality of diagnosis and reduced traumatic interventions, which has
reduced postoperative complications and inpatient treatment.
Results and discussion. Eleven (14.2 %) cases of puncture and drainage interventions were ineffective, in connection with which we had
to resort to traditional methods of treatment — opening and drainage
of purulent-inflammatory foci and the use of NPWT-therapy. Vacuum therapy is an effective method of treatment of purulent-septic
complications of gunshot wounds of the soft tissues of the abdomen,
which in combination with puncture-drainage interventions, can reduce by 2.5 times the number of repeated operations (mainly multistage surgical treatments), thereby reducing 1.8 times the length of
stay of patients in the hospital.
Conclusions. Thanks to the use of modern methods it was possible
to improve the results of surgical treatment of purulent-septic complications in the wounded with purulent-septic complications of combat
trauma to the abdomen.
The use of the latest techniques has helped reduce the number of
invasive treatments, accelerate recovery, reduce bed rest, reduce intoxication, and increase the rate of return of servicemen.
Боевая травма живота, по данным АТО/ООС, составляет от 6,7 до 9 %. Специфичность огнестрельных ранений
живота обусловливает развитие функциональных расстройств
и осложнений (51–81 %) и, как следствие, высокий уровень летальности (12–31 %).
Цель работы. Улучшить эффективность хирургического лечения гнойно-септических осложнений у раненых с боевой
травмой живота (БТЖ).
Материалы и методы. В Военно-медицинском клиническом
центре Южного региона (ВМКЦ ПР) проведен анализ лечения
86 раненых, находившихся на стационарном лечении с гнойносептическими осложнениями БТЖ с 2014 по 2020 г. С учетом
локализации, клинических проявлений и тяжести травмы, использовались современные методы лечения, а именно: пункционно-дренирующие вмешательства под ультразвуковым контролем и установка системы NPWT. Комплексное лечение дополняли антибактериальной терапией и оксигенбаротерапией.
Первоначально раненым проводились пункционно-дренирующие вмешательства под ультразвуковой навигацией и поэтапная санация с диагностической и лечебной целью. У 11 пациентов с обширными ранами и гнойно-септическими осложнениями мягких тканей передней брюшной стенки применялся
метод NPWT- терапии.
Таким образом, применение интервенционной сонографии,
как первоочередного лечебно-диагностического метода лечения гнойно-септических осложнений боевой травмы живота,
позволило улучшить качество диагностики и уменьшить уровень травматических вмешательств, что привело к уменьшению послеоперационных осложнений и сроков стационарного
лечения.
Результаты и их обсуждение. Неэффективными оказались
11 (14,2 %) случаев пункционно-дренирующих вмешательств,
в связи с чем пришлось прибегнуть к традиционным методам
лечения – вскрытию и дренированию гнойно-воспалительных очагов и применению NPWT- терапии. Вакуум-терапия
является эффективным методом лечения гнойно-септических
осложнений огнестрельных ранений мягких тканей живота,
который в совокупности с пункционно-дренирующими вмешательствами, позволяет сократить в 2,5 раза количество повторных операций (в основном многоэтапных хирургических
обработок), тем самым сокращая в 1,8 раза продолжительность
пребывания больных в стационаре.
Выводы. Благодаря использованию современных методов
удалось улучшить результаты хирургического лечения осложнений у раненых с гнойно-септическими осложнениями при
боевой травме живота.
Использование новейших методик способствовало уменьшению количества инвазивных методов лечения, ускорению
выздоровления, уменьшению койко-дня, снижению интоксикационных проявлений и повышению процента возврата военнослужащих в строй.
