Показати скорочений опис матеріалу
dc.contributor.author | Терзі, О. О. | ua |
dc.date.accessioned | 2021-11-05T07:37:14Z | |
dc.date.available | 2021-11-05T07:37:14Z | |
dc.date.issued | 2021 | |
dc.identifier.citation | Терзі О. О. Перспективні напрями правового регулювання у сфері охорони здоров`я: через призму персоніфікованої медицини / О. О. Терзі // Організаційно-правові та соціально-економічні засади функціонування системи громадського здоров’я в Україні: колективна монографія. – Полтава: ТОВ «Фірма «Техсервіс», 2021. – С. 45–54. | uk_UA |
dc.identifier.uri | https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/10306 | |
dc.description.abstract | Галузь медицини активно розвивається під впливом науковотехнічного прогресу, позитивних та негативних факторів глобалізації. Сучасна медицина, без сумніву, продовжила життя пацієнтів та покращила його якість. Система охорони здоров’я України неодноразово піддавалася критиці, як і її реформа. Доступ до медичної допомоги залишається проблемним для пацієнтів і часто є тягарем для системи охорони здоров’я України. Проте прогрес у сфері медицини направлений на забезпечення права на здоров’я, а профілактична медицина слугує прогресивним засобом для реалізації цієї мети. С. О. Мокія-Сербіна, Т. К. Мавропуло, Т. В. Литвинова, М. К. Золотарьова, В. В. Чечель, Н. І. Заболотня, В. А. Шелевицька, С. В. Юркова визначають профілактичну медицину ХХІ століття як медицину, що об’єднує предиктивну (попереджувальну), персоніфіковану та партисипативну. Предиктивна (попереджувальна) медицина заснована на діагностиці ризиків захворювань (донозологічна діагностика); персоніфікована медицина базується на індивідуалізації способу життя в залежності від індивідуальних ризиків захворювань; а партисипативна медицина направлена участь у збереженні свого здоров’я самою людиною . Дана тріада профілактичної медицини (предиктивна (попереджувальна), персоніфікована та партисипативна) не тільки направлена на забезпечення права людини на здоров’я, а й економічно доцільна для держави. С. О. Мокія-Сербіна, Т. К. Мавропуло, Т. В. Литвинова, М. К. Золотарьова, В. В. Чечель, Н. І. Заболотня, В. А. Шелевицька, С. В. Юркова виокремлюють етапи переходу охорони здоров’я на платформу превентивнопредиктивної, персоніфікованої медицини в найближчі 15–20 років: перший етап – складання списку людських антитіл та пошук відповіді на питання, за що кожен з них відповідає; другий етап – визначення, які з цих антитіл є предбачувальними. А. Фельдман, акцентує, що 46 медицина майбутнього тісно переплітається з концепцією персоніфікованої медицини, що приведе до появи нових медичних спеціальностей, а акцент охорони здоров’я буде фокусуватися на діагностиці та профілактиці. Метою статті є аналіз перспективних напрямів правового регулювання у сфері охорони здоров`я через призму персоніфікованої медицини. | uk_UA |
dc.language.iso | uk | en |
dc.subject | правове регулювання | uk_UA |
dc.subject | сфера охорони здоров`я | uk_UA |
dc.subject | персоніфікована медицина | uk_UA |
dc.subject | предиктивна медицина | uk_UA |
dc.title | Перспективні напрями правового регулювання у сфері охорони здоров`я: через призму персоніфікованої медицини | uk_UA |
dc.type | Article | en |