Вступ. При узагальненні досвіду надання медичної допомоги пораненим у збройних конфліктах
особливе місце належить аналізу величини і структури санітарних втрат, які залежать від умов, форм і
методів ведення бойових дій.
Мета роботи. Провести клінічно‐епідеміологічний аналіз питомої ваги вогнепальних та мінно‐
вибухових ушкоджень в структурі бойової хірургічної травми при проведенні антитерористичної операції
/ операції Об’єднаних сил.
Матеріали та методи. Загальна кількість поранених внаслідок збройного конфлікту на сході України
в період з 2014 до 2019 років становила понад 41 тисячу осіб, серед них загиблими серед мирного населення
– 3350 осіб та 4100 – військовослужбовців.
Результати. Поранені з нетяжкою бойовою хірургічною травмою складають 36,5%, тяжкою –
48,9%, вкрай тяжкою – 14,6%. Осколкові поранення отримали 35,3%, кульові – 48,3%, мінно‐вибухові
поранення – 16,6% військовослужбовців. Ізольована бойова хірургічна травма виявлялась у 16,8%,
множинна – у 34,3%, поєднана – у 48,9% поранених. Непроникна бойова хірургічна травма діагностувалась
у 63,7% поранених, проникна в плевральну порожнину – у 17,2%, в черевну порожнину – у 16,0%, в порожнину
малого таза – у 3,1% військовослужбовців.
Висновки. В структурі санітарних втрат хірургічного профілю при проведенні АТО/ООС поранені з
ушкодженнями кінцівок становлять 56,7%, з ушкодженнями грудної клітки – 10,1%, живота – 5,1%, таза
– 3,0%.
Introduction. In generalizing the experience of providing medical care to the wounded in armed conflicts, a
special place belongs to the analysis of the magnitude and structure of casualties, which depend on the conditions,
forms and methods of hostilities.
The purpose. Conduct a clinical and epidemiological analysis of the proportion of gunshot and mine injuries
in the structure of combat surgical trauma during the Anti‐terrorist operation / Joint Forces operation.
Materials and methods. The total number of wounded as a result of the armed conflict in eastern Ukraine in
the period from 2014 to 2019 was more than 41 thousand people, from them killed among the civilian population –
3350 people and 4100 – servicemen.
Results. It was proved that the wounded with non‐severe combat surgical trauma are 36.5%, severe – 48.9%,
extremely severe – 14.6%. Shrapnel wounds were received by 35.3%, bullet wounds – 48.3%, mine injuries – 16.6%.
Isolated combat surgical trauma was found in 16.8%, multiple – in 34.3%, combined – in 48.9% of the wounded.
Impenetrable combat surgical trauma was diagnosed in 63.7% of the wounded, penetrating into the pleural cavity –
in 17.2%, in the abdominal cavity – in 16.0%, in the pelvic cavity – in 3.1%.
Conclusions. In the structure of sanitary losses of the surgical profile during the ATO / OOS, the wounded with
injuries of the extremities are 56.7%, with injuries of the chest – 10.1%, abdomen – 5.1%, pelvis – 3.0%.
Вступление. При обобщении опыта оказания медицинской помощи раненым в вооруженных
конфликтах особое место принадлежит анализу величины и структуры санитарных потерь, которые
зависят от условий, форм и методов ведения боевых действий.
Цель работы. Провести клинико‐эпидемиологический анализ удельного веса огнестрельных и
минно‐взрывных повреждений в структуре боевой хирургической травмы при проведении
Антитеррористической операции / операции Объединенных сил.
Материалы и методы. Общее количество раненых в результате вооруженного конфликта на
востоке Украины в период с 2014 до 2019 годов составило более 41000 человек, среди них погибшими среди
мирного населения – 3350 человек и 4100 – военнослужащих.
Результаты. Раненые с нетяжелой боевой хирургической травмой составили 36,5%, тяжелой –
48,9%, крайне тяжелой – 14,6%. Осколочные ранения получили 35,3%, пулевые – 48,3%, минно‐взрывные
ранения – 16,6% военнослужащих. Изолированная боевая хирургическая травма наблюдалась у 16,8%,
множественная – у 34,3%, сочетанная – у 48,9% раненых. Непроникающая боевая хирургическая травма
диагностировалась у 63,7% раненых, проникаемая в плевральную полость – у 17,2%, в брюшную полость –
у 16,0%, в полость малого таза – у 3,1% военнослужащих.
Выводы. В структуре санитарных потерь хирургического профиля при проведении АТО / ООС
раненые с повреждениями конечностей составляют 56,7%, с повреждениями грудной клетки – 10,1%,
живота – 5,1%, таза – 3,0%.