На основі аналізу соціального функціонування та якості життя 150 жінок, хворих на параноїдну шизофренію, встановлені деякі особливості в залежності від моделі родинної взаємодії обстежених. Виявлено, що модель родинної взаємодії, де жінки мають здорового чоловіка та дітей, більш схильна підтримувати у жінок вищій рівень адаптованості щодо виконання обов'язків соціального та родинного функціонування. Найгіршим варіантом моделі родинної взаємодії є ситуація, коли доросли жінки проживають із влас ними батьками. Найвища якість жит тя діагностовано у пацієнток, які мають здорового чоловіка та дітей (серед ній бал – 7,2); на другому місці за якістю життя — хворі, що проживають з психічно здоровим чоловіком (середній бал – 6,0); на третьому місці за рівнем якості життя опинились жінки, що проживають з дорослими дітьми (середній бал – 4,1); на останньому місці – хворі, які проживають у батьківській родині, не маючи власної (середній бал – 3,1). Найбільший вагомий та впливовий зв'язок між шкалами якості життя у всіх групах встановлено між психологічним / емоційним благополуччям та міжособистісною взаємодією (r = 0,95), самообслуговуванням та незалежністю у діях (r = 0,96) та соціоемоційною підтримкою (r = 0,94). Встановлено, що на першій план психотерапевтичної допомоги жінкам з параноїдною шизофренією виходять проблеми відчуття психологічної або емоційної самотності у родині. Самотність створює причинно-наслідкове коло порушень родинного функціонування, а саме: самотність – обмеження спілкування у родині – порушення родинної комунікації — дезадаптованість жінки – фрустраційна реакція – неможливість вирішення проблем – замкнутість – самотність. Отримані дані покладені в основу розроблення системи психотерапевтичних заходів, спрямованої на відновлення функціонування хворої у родині в комплексному лікувально-реабілітаційному процесі, з урахуванням моделі сімейної взаємодії.
Based on the analysis of social
functioning and quality of life of
150 women suffering from paranoid
schizophrenia, set some features depending on the model of family interaction. Revealed that the model of
family interaction in which women
have a healthy husband and children,
has the most favorable effect on the
level of adaptation to fulfill the duties of social and family functioning
in women. The least favorable option models of family interaction is
a situation where the patient live with
their own parents. The highest level
of quality of life also showed patients
with a healthy husband and children
(middle score – 7.2); the second
highest quality of life – the sick,
living with her husband (the middle
score – 6.0); in third place in terms of
quality of life were women living with
older children (middle score – 4.1);
last – patients living in the parental
home, not having their own (middle
score – 3.1). In all groups of women
revealed the relationship between
the psychological/emotional wellbeing and interpersonal interaction
(r = 0.95), self and independence
in the actions (r = 0.96) and socioemotional support (r = 0.94). Found
that in the forefront of psychotherapeutic care for women with paranoid
schizophrenia are problems of a psychological or emotional feelings of
loneliness in the family. Loneliness
creates causal violations circle of family functioning, namely, loneliness –
the restriction of communication in
the family – a violation of family
communication – women's disadaptation – reaction to frustration – the
inability to solve problems – isolation – loneliness. The resulting data
formed the basis for the development
of psychotherapeutic interventions
aimed at restoring the functioning of
the patient in the seventeenth in the
complex treatment and rehabilitation process, taking into account the
model of family interaction.
На основе анализа социального функционирования и качества жизни 150 женщин, больных параноидной шизофренией,
установлены некоторые особенности в зависимости от модели семейного взаимодействия обследованных. Выявлено, что
модель семейного взаимодействия, при
которой женщины имеют здорового мужа
и детей, имеет наиболее благоприятное
влияние на уровень адаптированности
к выполнению обязанностей социального
и семейного функционирования у женщин.
Наименее благоприятным вариантом модели семейного взаимодействия является ситуация, когда пациентки проживают
с собственными родителями. Наиболее
высокий уровень качества жизни также
продемонстрировали пациентки, имеющие здорового мужа и детей (средний
балл – 7,2); на втором месте по качеству
жизни – больные, проживающие с мужем (ср. балл – 6,0); на третьем месте
по уровню качества жизни оказались женщины, проживающие со взрослыми детьми
(ср. балл – 4,1); на последнем месте –
больные, проживающие в родительской семье, не имеющие собственной (ср. балл –
3,1). Во всех группах женщин выявлена
взаимо связь между психологическим/
эмоциональным благополучием и межличностным взаи модействием (r = 0,95),
самообслуживанием и независимостью
в действиях (r = 0,96) и социоэмоциональной поддержкой (r = 0,94). Установлено,
что на первый план психотерапевтической помощи женщинам с параноидной
шизофренией выходят проблемы чувства
психологичес кого или эмоционального одиночества в семье. Одиночество создает
причинно-следственный круг нарушений
семейного функционирования, а именно:
одиночест во – ограни чение общения в семье – нарушение семейной коммуникации – дезадаптированность женщины —
фрустрационная реакция – невозможность
решения проблем – замкнутость – одиночество. Полученные данные легли в основу
разработки системы психотерапевтических
мероприятий, направленных на восстановление функционирования больной в семье,
в комплексном лечебно-реабилитационном
процессе, с учетом модели семейного взаимодействия.