Abstract:
На даний момент лапароскопічні операції при лікуванні пахвинних гриж є «Золотим стандартом» лікування. Багато рандомізованих дослідження показують, що лапароскопічні герніопластики асоціюються з низькою частотою післяопераційних ускладнень, помірним больовим синдромом, коротким періодом відновлення нормальної фізичної активності і швидким одужанням. Однак за даними літератури частота рецидивів після лапароскопічних
операцій в 1,5–3% вище, ніж після класичних операцій Ліхтенштейну. Це пояснюється тим, що при виконанні лапароскопічних операцій використовуються сітки недостатньо великих розмірів, виконується неадекватна їх фіксація в зоні пахового каналу, згортання сіток при ушивання над нею листків парієтальної очеревини.
Мета дослідження – вивчення причин рецидивів після виконання лапароскопічних і відкритих герніопластик при лікуванні пахвинних гриж.
