The aim of the study – to determine the frequency of preeclampsia in pregnant females with anterior location of the placenta
and to determine the prognostic significance when combined with a marker of acute renal damage – cystatin C level.
Materials and Methods. In 2018–2020, a prospective cohort study that enrolled 91 pregnant women at their second trimester of
gestation was conducted at Maternity Clinic and Obstetric Hospital of Maternity Hospital No. 2, Odesa. The group with the anterior
location of the placenta consisted of 47 (51.65 %) pregnant women and 44 (48.35 %) had the posterior location of the placenta.
Assessment of serum cystatin C was performed in women without clinical manifestations of PE at the second or third trimester of
gestation (18–36 weeks), the average term was (32.22±0.41) weeks of pregnancy (p=0.011).
Results and Discussion. 28.57 % of pregnant women were subsequently diagnosed with preeclampsia (PE), of whom 19
(20.88 %) had anterior and 7 (7.69 %) posterior placenta location. Body mass index (BMI) before pregnancy, age, and height: no
statistically significant difference observed between groups (p> 0.05). Analysis of maternal factors of PE in relation to the anterior
location of the placenta: odds ratio (OR) higher than 1.0 was noted for combination with obesity (OR 2.38 (95 % CI 0.75–7.53)),
the age over 35 years (OR 1.01 (95 % CI 0.41–2.49)) and history of PE during previous pregnancy (OR 1.38 (95 % CI 0.21–9.01)),
but no statistical significance was observed (р˃0.05). When analyzing cystatin C values over 1.0 mmol/l relative to the anterior
location of the placenta, the OR was 3.92 (95 % CI 1.45–10.57), sensitivity 84.09 %, specificity 42.55 %, accuracy 62.64 % were
reported, p=0.011. When analyzing the frequency of preeclampsia in the anterior location of the placenta, the OR was 3.59 (95
% CI 1.32 - 9.71), sensitivity 84.09 %, specificity 40.43 %, accuracy 61.54 % were reported with statistical significance p=0.019.
Conclusions. The risk of preeclampsia in patients with the anterior location of the placenta increases by 3.59 times with a
prognostic accuracy of 61.54 %. To increase the prognostic significance for the detection of preeclampsia in women with anterior
location of the placenta, it is recommended to assess the serum level of cystatin C.
Мета дослідження – визначити частоту розвитку прееклампсії (ПЕ) у вагітних із переднім розташуванням плаценти та зʼясовувати прогностичну значимість у комплексі з маркером гострого пошкодження нирок – цистатином С. Матеріали та методи. На базі жіночої консультації та акушерського стаціонару КУ Пологового будинку № 2, м. Одеса у 2018–2020 рр. було проведено проспективне когортне дослідження 91 вагітної жінки у другому триместрі гестації. Групу з переднім розташуванням плаценти склали 47 (51,65 %) вагітних жінок та 44 (48,35 %) – із розташуванням плаценти по задній стінці матки. Дослідження сироваткового цистатину С проводили у жінок без клінічних проявів ПЕ у другому або третьому триместрі гестації (18–36 тижнів), середній термін склав (32,22±0,41) тижня вагітності (р=0,011). Результати дослідження та їх обговорення. У 28,57 % вагітних жінок у подальшому діагностували прееклампсію (ПЕ), із них у 19 (20,88 %) переднє та у 7 (7,69 %) заднє плацентарне розташування. У базових характеристиках індексу маси тіла (ІМТ) до вагітності, віку та зросту між групами жінок із переднім розташуванням плаценти залежно від наявності
ПЕ статистичної достовірності не відзначено (р>0,05). При аналізі материнських чинників розвитку ПЕ при передньому
розташуванні плаценти відношення шансів (ВШ) більше 1,0 відзначено при поєднанні з ожирінням (ВШ 2,38 (95 % CI 0,75–
7,53)), віком вагітної більше 35 років (ВШ 1,01 (95 % CI 0,41–2,49)) та з ПЕ під час попередньої вагітності (ВШ 1,38 (95 % ДI
0,21–9,01)), але статистичної достовірності не відзначено (р˃0,05). При аналізі показників цистатину С більше 1,0 ммоль/л
щодо переднього розташування плаценти ВШ склало 3,92 (95 % CI 1,45–10,57), чутливість 84,09 %, специфічність 42,55 %,
точність 62,64 %, p=0,011. При аналізі частоти розвитку прееклампсії при передньому розташуванні плаценти ВШ склало
3,59 (95 % CI 1,32–9,71), чутливість 84,09 %, специфічність 40,43 %, точність 61,54 % зі статистичною достовірністю р=0,019.
Висновки. Ризик розвитку прееклампсії при передньому розташуванні плаценти збільшується у 3,59 раза із прогностичною точністю до 61,54 %. Для підвищення прогностичної значимості щодо виявлення прееклампсії у жінок із переднім
розташуванням плаценти доцільним є визначення показників сироваткового цистатину С.
Цель исследования – определить частоту развития преэклампсии (ПЕ) у беременных с передним расположением
плаценты и определить прогностическую значимость в комплексе с маркером острого повреждения почек – цистатином С.
Материалы и методы. На базе женской консультации и акушерского стационара КУ роддома № 2, г. Одессы в 2018–
2020 гг. было проведено проспективное когортное исследование 91 беременных женщин во втором триместре гестации.
Группу с передним расположением плаценты составили 47 (51,65 %) беременных женщин и 44 (48,35 %) – с расположением плаценты по задней стенке матки. Исследование сывороточного цистатина С проводили у женщин без клинических
проявлений ПЭ во втором или третьем триместре гестации (18–36 недель), средний срок составил (32,22±0,41) недели
беременности (р=0,011).
Результаты исследования и их обсуждение. У 28,57 % беременных женщин в дальнейшем диагностировали преэклампсию (ПЭ), из них у 19 (20,88 %) переднее и у 7 (7,69 %) заднее плацентарное расположение. В базовых характеристиках индекса массы тела (ИМТ) до беременности, возраста и роста между группами женщин с передним расположением
плаценты, в зависимости от наличия ПЭ, статистической достоверности не отмечено (р>0,05). При анализе материнских
факторов развития ПЭ при переднем расположении плаценты отношение шансов (ОШ) более 1,0 отмечено при сочетании
с ожирением (ОШ 2,38 (95 % CI 0,75–7,53)), возрастом беременной более 35 лет (ОШ 1,01 (95 % CI 0,41–2,49)) и ПЭ во
время предыдущей беременности (ОШ 1,38 (95 % ДИ 0,21–9,01)) – статистической достоверности не отмечено (р˃0,05).
При анализе показателей цистатина С более 1,0 ммоль/л при переднем расположении плаценты ОШ составило 3,92 (95
% CI 1,45–10,57), чувствительность 84,09 %, специфичность 42,55 %, точность 62,64 %, p=0,011. При анализе частоты
развития преэклампсии при переднем расположении плаценты ОШ составило 3,59 (95 % CI 1,32–9,71), чувствительность
84,09 %, специфичность 40,43 %, точность 61,54 %, статистическая достоверность р=0,019.
Выводы. Риск развития преэклампсии при переднем расположении плаценты увеличивается в 3,59 раза с прогностической точностью до 61,54 %. Для повышения прогностической значимости по выявлению преэклампсии у женщин с
передним расположением плаценты целесообразным является определение показателей сывороточного цистатина С.
