Влияние использования силиконгидрогелевых контактных линз на стабильность мембран клеток и субклеточных структур роговичного эпителия

Abstract

Все чаще в мире отдают предпочтение контактным линзам при коррекции нарушений рефракции. Однако контактные линзы имеют свойство нарушать биохимический состав слезы. Цель. Определить влияние силикон-гидрогелевых контактных линз на стабильность мембран клеток и субклеточных структур роговичного эпителия посредством определения маркерных ферментов в слезной жидкости. Материал и методы. В слезной жидкости исследуемых производили определение активности лактатдегидрогеназы, глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы и кислой фосфатазы. Исследуемые разделены на две группы: основная группа (13 человек) – пациенты с миопией легкой и средней степени, пользующиеся контактными линзами, контрольная группа (20 человек) – пациенты с миопией легкой и средней степени, пользующиеся очковой коррекцией. Результаты. Выявлено существенное повышение активности лактатдегидрогеназы и глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы в слезной жидкости пациентов основной группы более чем на 35 и 24% соответственно, а также значимое повышение активности кислой фосфатазы на 22,4% в сравнении с контрольной группой. Выводы. При длительном ношении мягких контактных линз повышается лабильность мембранных структур роговицы. Предполагаем, что медикаментозная коррекция данных патологических изменений поможет предотвратить развитие тяжелых осложнений контактной коррекции.

Актуальність. Все частіше в світі віддають перевагу контактним лінзам при корекції порушень рефракції. Однак контактні лінзи мають властивість порушувати біохімічний склад сльози. Мета. Визначити вплив силікон-гідрогелевих контактних лінз на стабільність мембран клітин і субклітинних структур рогівкового епітелію за допомогою визначення маркерних ферментів в сльозноій рідини. Матеріал і методи. В сльозній рідині досліджуваних проводили визначення активності лактатдегідрогенази, глюкозо-6-осфатдегідрогенази та кислої фосфатази. Досліджувані розділені на дві групи: основна група (23 людини) – пацієнти з міопією легкого та середнього ступеня, що користуються контактними лінзами і контрольна група (20 осіб) – пацієнти з міопією легкого та середнього ступеня, що використують окуляри. Результати. Виявлено суттєве підвищення активності лактатдегідрогенази та глюкозо-6-фосфатдегідрогенази в сльозній рідині пациєнтів основної групи більш ніж на 35 і 24% , відповідно, а також значуще підвищення активності кислої фосфатази на 22,4% в порівнянні з контрольною групою. Висновки. При тривалому користуванні м'якими контактними лінзами підвищується лабільність мембранних структур рогівки. Припускаємо, що медикаментозна корекція даних патологічних змін допоможе запобігти розвитку важких ускладнень контактної корекції.