Результаты лечебной кератопластики с использованием "кератоксеноимплантата" при тяжелых деструктивных воспалительных процессах роговицы человека

Abstract

Вступ. Одним з основних методів хірургічного лікування хворих з тяжкими деструктивними запальними процесами (ТДВП) рогівки є кератопластика. Виконана як ургентне втручання при ТДВП рогівки, кератопластика є єдиним методом, що дозволяє зберегти око як орган і в ряді випадків створити перспективи для виконання хірургічних втручань з оптичною метою. У зв’язку з недосконалістю правової бази, що забезпечує забір донорського матеріалу для трансплантації, а також в результаті збільшення військового, дорожньо-транспортного і побутового травматизму, проблема дефіциту донорського матеріалу особливо актуальна. Величезний дефіцит донорського матеріалу для кератопластики (КП) змушує шукати додаткові джерела трансплантаційного матеріалу. Одним з таких матеріалів є рогівка свині, яка за своєю структурою і біомеханічними параметрами має схожість з рогівкою людини. Матеріал і методи. Проведено клінічний аналіз результатів 32 ксенокератопластик, виконаних з лікувальною метою у відділі патології рогівки Інституту ім.В. П. Філатова з січня 2013 по грудень 2015 року 32 хворим з важкими деструктивними запальними процесами рогівки різної етіології з використанням «кератоксеноімплантатів», виготовлених з кріоліофілізірованої рогівки свині. Результати. В результаті лікування око як орган було збережено. Прозорого приживлення ксенотрансплантатів у віддалені терміни після операції не спостерігалося. З 27 хворих, яким проведена пошарова і наскрізна ксенокератопластіка, напівпрозоре приживлення ксенотрансплантата отримано в 9 випадках (33,3 %), мутне - в 18 (66,7 %). «Біологічне покриття» в двох випадках прижилося мутно, в 3 випадках розсмокталося через 2-8 тижнів після операції. У віддалені терміни після кератоксенотрансплантаціі на 7 очах (21,9 %) спостерігався частковий лізис ксенотрансплантата, з них в 5 випадках була проведена повторна кератопластика донорською рогівкою людини, в одному випадку одномоментно з антиглаукоматозною операцією і в другому випадку - з екстракцією мутного кришталика. Антиглаукоматозні операції у віддалені терміни проведені на 5 очах (15,6 %). В результаті проведеної ксенотрансплантації гострота зору покращилась на 5 (15,6 %) очах, не змінилася на 24 (75 %) очах, погіршилася на 3 (9,6 %) очах. При деструктивних процесах невеликого діаметра парацентральної і периферичної локалізації вдалося зберегти і підвищити зорові функції. Перспективи виконання оперативних втручань з оптичною метою були збережені у 20 пацієнтів (62,5 %). Висновок. Таким чином, як показали проведені клінічні спостереження, за відсутності донорської рогівки людини в ургентних випадках можливе використання «кератоксеноімплантата» для лікувальної кератопластики з метою усунення запального процесу і збереження ока.