Размеры структур цилиарного тела при регматогенной отслойке сетчатки в зависимости от длины глаза

Abstract

Введение. Известно, что размеры цилиарного тела объективно можно оценить при помощи ультразвукового исследования, а также способом диафаноскопии. Цель. Изучить размеры структур цилиарного тела в зависимости от длины глаза у пациентов с регматогенной отслойкой сетчатки. Материал и методы. Под наблюдением находились 35 пациентов (35 глаз) с регматогенной отслойкой сетчатки. Все пациенты были разделены на три группы в зависимости от передне-заднего размера глаза. Во всех случаях были выполнены инфракрасная транспальпебральная диафаноскопия и ультразвуковое сканирование переднего отрезка глаза. Результаты. У пациентов с регматогенной отслойкой сетчатки с длиной глаза 20-22,9 мм ширина плоской части цилиарного тела составила в среднем 3,4 мм; с длиной глаза 23-24,9 мм – 4,16 мм; с длиной глаза более 25 мм – 4,95 мм. Ширина отростчатой части цилиарного тела в первой группе составила –1,9 мм, во второй группе –1,99 мм, а в третьей группе – 2 мм. Толщина отростчатой части цилиарного тела в первой и во второй группах в среднем составила 0,75 мм, а в третьей группе – 0,72 мм. Выводы. Ширина плоской части цилиарного тела у пациентов с регматогенной отслойкой сетчатки имеет прямую взаимосвязь с длиной глаза. При этом толщина и ширина отростчатой части цилиарного тела не зависит от передне-заднего размера глаза. У пациентов с регматогенной отслойкой сетчатки на пораженном глазу ширина плоской и отростчатой частей цилиарного тела не отличаются от парных интактных глаз. Толщина отростчатой части цилиарного тела в глазах с регматогенной отслойкой сетчатки выше по сравнению с парными интактными глазами, что может свидетельствовать о наличии внутриглазного воспалительного компонента.

Вступ. Відомо, що розміри циліарного тіла об'єктивно можна оцінити за допомогою ультразвукового дослідження, а також способом діафаноскопії. Мета. Вивчити розміри структур циліарного тіла в залежності від довжини ока у пацієнтів з регматогенним відшаруванням сітківки. Матеріал і методи. Під спостереженням знаходилися 35 пацієнтів (35 очей) з регматогенним відшаруванням сітківки. Всі пацієнти були розділені на три групи в залежності від передньо-заднього розміру ока. У всіх випадках були виконані інфрачервона транспальпебральна діафаноскопія і ультразвукове сканування переднього відрізка ока. Результати. У пацієнтів з регматогенним відшаруванням сітківки з довжиною ока 20-22,9 мм ширина плоскої частини циліарного тіла склала в середньому 3,4 мм; з довжиною ока 23-24,9 мм – 4,16 мм; з довжиною ока більше 25 мм – 4,95 мм. Ширина відростчатої частини циліарного тіла в першій групі склала – 1,9 мм, в другій групі – 1,99 мм, а в третій групі – 2 мм. Товщина відростчатої частини циліарного тіла в першій і в другій групах в середньому склала 0,75 мм, а в третій групі – 0,72 мм. Висновки. Ширина плоскої частини циліарного тіла у пацієнтів з регматогенним відшаруванням сітківки має пряму залежність від довжини ока. При цьому товщина і ширина відростчатої частини циліарного тіла не залежить від передньо-заднього розміру ока. У пацієнтів з регматогенним відшаруванням сітківки на ураженому оці ширина плоскої і відростчатої частин циліарного тіла не відрізняється від парных інтактних очей. Товщина відростчатої частини циліарного тіла в очах з регматогенним відшаруванням сітківки вище в порівнянні з парними інтактними очима, що може свідчити про наявність внутрішньоочного запального компонента.