Гіпоксично-ішемічні ураження головного мозку плода та новонародженого є актуальною медико-соціальною
проблемою сучасної медицини, оскільки за рахунок цих пацієнтів збільшується кількість дітей з обмеженими
можливостями. Недоношені новонароджені мають високий ризик розвитку неврологічних порушень, при цьому
когнітивні порушення становлять від 20% у пізніх недоношених дітей та до 64% у дітей з екстремально низькою
масою тіла. Метою дослідження було оцінити значення своєчасної діагностики гіпоксії недоношеного плода
під час вагітності та пологів і запропонованих профілактичних заходів у зниженні несприятливих неврологічних
порушень. Матеріал і методи. Під нашим спостереженням було 120 вагітних, які народили передчасно у терміні
26-34 тижні вагітності. Основну групу склали 60 вагітних, у яких були програмовані передчасні пологи за різними
показаннями, як прогресування прееклампсії, затримка росту плода та антенатальний дистрес. Групу порівняння
склали 60 вагітних, у яких були спонтанні передчасні пологи. Нейропротекція сульфатом магнію проводилась лише
вагітним основної групи, термін вагітності яких був до 32 тижнів. Окрім того, вагітні основної групи отримували
препарати докозагексаєнової кислоти. Результати та їх обговорення. Серед дітей, народжених вагітними
основної групи, у віці 18-24 місяці лише 18,8% дітей мали незначні неврологічні порушення, як затримка фізичного
та розумового розвитку. Тільки у 1 дитини (2,1%) був дитячий церебральний параліч (вага при народженні 1200,0,
у матері була прееклампсія важкого ступеню, затримка росту плода, антенатальний дистрес). В 3 рази частіше
затримка фізичного та розумового розвитку була у дітей, народжених вагітними з групи порівняння, у 2 випадках
розвився ДЦП (ці новонароджені мали екстремально низьку масу тіла, народились від вагітних з тривалим безводним
проміжком та відшаруванням плаценти, з низькою оцінкою по Апгар). Висновки. Таким чином, найважливішим
фактором розвитку ГІЕ у новонароджених був термін гестації (до 32 тижні вагітності), ПРПО, передлежання
плаценти з кровотечею та передчасне відшарування плаценти в дані терміни. Для попередження важких наслідків
ГІЕ для дітей важливим заходом є своєчасна діагностика антенатального та інтранатального дистресу плода,
раціональне розродження, проведення нейропротекції сульфатом магнію, профілактика респіраторного дистресу
плода.
Hypoxic-ischemic damage of the fetal and newborn
brain are an actual medical and social problem of modern
medicine, as these patients increase the number of children
with disabilities. Premature infants have a high risk of
developing neurodevelopmental defects, with cognitive
impairment ranging from 20% in late preterm infants and
up to 64% in extremely low birth weight infants. The aim of
the study was to assess the importance of timely diagnosis
of hypoxia of the premature fetus during pregnancy and
childbirth and the proposed preventive measures to reduce
adverse neurological disorders in newborns and children.
Material and methods. We monitored 120 pregnant women
who gave birth prematurely at 26-34 weeks of pregnancy.
The main group consisted of 60 pregnant women in whom
preterm birth was programmed for various indications, such
as progression of preeclampsia, fetal growth retardation
and antenatal distress. The comparison group consisted
of 60 pregnant women who gave birth prematurely.
Neuroprotection with magnesium sulfate was performed
only in pregnant women of the main group, whose gestation
period was up to 32 weeks. In addition, pregnant women
of the main group received drugs docosahexaenoic acid.
Results and discussion. Among children born to pregnant
women of the main group, at the age of 18-24 months,
only 18.8% of children had minor neurological disorders,
such as delayed physical and mental development. Only 1
child (2.1%) had cerebral palsy (birth weight 1200.0, the
mother had severe preeclampsia, fetal growth retardation,
antenatal distress). Children born to pregnant women in the
comparison group were 3 times more likely to have delayed
physical and mental development, in 2 cases cerebral palsy
developed (these newborns had extremely low body weight,
were born to pregnant women with abruption of placenta
and low Apgar score). Conclusions. Thus, perinatal risk
factors for hypoxic-ischemic encephalopathy in premature
infants were gestational age (up to 32 weeks of pregnancy),
placenta previa with bleeding and placental abruption in this
period. To prevent severe outcomes of HIE for children, it is
important timely diagnosis of antenatal and intranatal fetal
distress, to conduct neuroprotection with magnesium sulfate
and prophylaxis of fetal respiratory distress syndrome.
Гипоксически-ишемические поражения головного мозга плода и новорожденного является актуальной
медико-социальной проблемой современной медицины, поскольку за счет этих пациентов увеличивается
количество детей с ограниченными возможностями.
Недоношенные новорожденные имеют высокий риск
развития неврологических нарушений, при этом когнитивные нарушения составляют от 20% в поздних недоношенных детей и до 64% у детей с экстремально
низкой массой тела. Целью исследования было оценить значение своевременной диагностики гипоксии
недоношенного плода во время беременности и родов и предложенных профилактических мероприятий в
снижении неблагоприятных неврологических последствий. Материал и методы. Под нашим наблюдением
было 120 беременных, родивших преждевременно в
сроке 26-34 недели беременности. Основную группу
составили 60 беременных, у которых были программированные преждевременные роды по разным показаниям, как прогрессирование преэклампсии, задержка
роста плода и антенатальный дистресс. Группу сравнения составили 60 беременных, которые преждевременно родили спонтанно. Нейропротекция сульфатом
магния проводилась только беременным основной
группы, срок беременности которых был до 32 недель.
Кроме того, беременные основной группы получали
препараты докозагексаеновой кислоты. Результаты и
их обсуждение. Среди детей, рожденных беременными основной группы, в возрасте 18-24 месяца только
18,8% детей имели незначительные неврологические
нарушения, как задержка физического и умственного
развития. Только у 1 ребенка (2,1%) был детский церебральный паралич (вес при рождении 1200,0, у матери была преэклампсия тяжелой степени, задержка
роста плода, антенатальный дистресс). В 3 раза чаще
задержка физического и умственного развития была у
детей, рожденных беременными из группы сравнения,
в 2 случаях развился ДЦП (эти новорожденные имели
экстремально низкую массу тела, родились от беременных с длительным безводным промежутком и отслойкой плаценты, с низкой оценкой по Апгар). Выводы.
Таким образом, важным фактором риска развития ГИЕ
у новорожденных был срок гестации (до 32 недель беременности), ПРПО, предлежание плаценты с кровотечением и преждевременная отслойка плаценты. Для
предупреждения тяжелых последствий ГИЕ для детей
важными мероприятиями являются своевременная
диагностика антенатального и интранатального дистресса плода, рациональное родоразрешения, проведение нейропротекции сульфатом магния, профилактика
респираторного дистресс синдрома плода.