Мета. Розробити прогностичну класифікацію ймовірності виникнення інтра- та післяопераційних ускладнень на основі визначення преморбідного стану та факторів ризику оперативного втручання у пацієнтів із хірургічними захворюваннями жовчного міхура. Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз лікування 911 пацієнтів із діагнозом жовчнокам’яної хвороби, оперованих методом лапароскопічної холецистектомії, та визначено фактори ймовірності виникнення інтра- та післяопераційних ускладнень із подальшим встановленням її критеріїв. Результати. Досліджено фактори ризику розвитку ускладнень після лапароскопічної холецистектомії у пацієнтів із захворюваннями жовчного міхура (n=911). З урахуванням результатів проведеного кореляційно-регресійного аналізу побудована прогностична модель виникнення ускладнень, на її основі сформовані клініко-підеміологічні групи ризику ускладнень та визначені довірчі інтервали їх частоти. Висновки. Представлено теоретичне обґрунтування і науково-практичне вирішення завдання підвищення ефектив- ності мініінвазивних оперативних втручань у пацієнтів із захворюваннями жовчного міхура шляхом застосування ефективних методів профілактики та хірургічного лікування ускладнень.
Objective. To elaborate a prognostic classification of possibilities for occurrence of іntra- and postoperative complications, basing on determination of a premorbid state and the risk factors, concerning operative intervention in patients, suffering surgical diseases of gallbladder. Маterials and methods. Retrospective analysis of treatment of 911 patients, suffering cholelithiasis disease, оperated by the laparoscopic cholecystectomy procedure, was conducted, and factors of possibility of occurrence for іntra- and postoperative complications were determined with further establishment of their criteria. Results. The factors of risk for the complications occurrence after laparoscopic cholecystectomy in patients with diseases of gallbladder (n=911) were investigated. Prognostication pattern of the complications occurrence was built, taking into account the results of correlation-regression analysis conducted, and on its base the clinic-epidemiological groups of the complications risk were formatted with determination of their frequency of confidence intervals. Conclusion. Theoretical substantiation and scientific-practical decision of the task was presented, concerning raising of efficacy of miniinvasive operative interventions in patients with diseases of gallbladder, using elaborated methods of prophylaxis and surgical treatment of complications.
