Частота анатомічних рецидивів після лапароскопічної пластики великих і гігантських гриж стравохідного отвору діафрагми досягає 42 %. Пластика сітчастим трансплантатом зменшує частоту рецидивів у 2–3 рази, проте поліпропіленові і політетрафторетиленові сітки, що використовуються найчастіше, приводять до високої частоти тривалої дисфагії і стриктурам стравоходу. Наш власний досвід близько 400 лапароскопічних пластик великих гриж стравохідного отвору діафрагми полегшеною сіткою, що частково розсмоктується, за оригінальною методикою, що виключає контакт трансплантата із стравоходом, показав низький відсоток рецидивів і декілька випадків тривалої дисфагії. Крім того, наявні сьогодні сітки і способи пластики гігантських
гриж стравохідного отвору діафрагми дають неприйнятно високу частоту рецидивів і стравохідних ускладнень. Наш недавній досвід 20 пластик гігантських гриж із використанням нового полегшеного політетрафторетиленового сітчастого трансплантата з периферичним нітиноловим каркасом показав безпеку, відсутність рецидивів і дисфагії за оцінкою середньострокових результатів. Таким чином, остаточні висновки можуть бути зроблені в проспективних рандомізованих дослідженнях. У перше дослідження «Лапароскопічна пластика великих гриж стравохідного отвору діафрагми: крурорафія порівня но з пластикою полегшеним композитним сітчастим трансплантатом» буде залучено 100 пацієнтів з використанням низки критеріїв включення і виключення, для порівняння ефективності і безпеки двох альтернативних методів пластики великих (HSA 10–20 см2) гриж стравохідного отвору діафрагми I, II, III типів: крурорафії і пластики полегшеною сіткою, що частково розсмоктується. Гіпотеза даного дослідження: оригінальна методика пластики полегшеною сіткою
є ефективнішою з боку профілактики рецидивів порівняно з крурорафією і безпечною з боку стравохідних ускладнень. У друге дослідження «Лапароскопічна пластика гігантських гриж стравохідного отвору діафрагми: пластика полегшеним композитним сітчастим трансплантатом порівняно з пластикою полегшеним політетрафторетиленовим сітчастим трансплантатом з периферичним нітиноловим каркасом» буде залучено 50 пацієнтів з використанням ряду критеріїв включення і виключення, для порівняння ефективності і безпеки двох альтернативних методів пластики гігантських (HSA більше 20 см2) гриж стравохідного отвору діафрагми II і III типів: пластики полегшеною сіткою, що частково розсмоктується, і пластики полегшеним політетрафторетиленовим сітчастим трансплантатом із периферичним нітиноловим каркасом. Гіпотеза даного дослідження: пластика новим трансплантатом ефективніша в плані профілактики рецидивів порівняно з оригінальною методикою і безпечна в плані стравохідних ускладнень. Віддалені результати (24 місяці після операції для кожного пацієнта) будуть вивчені за допомогою опитувальників симптомів і якості життя, рентгенологічного і ендоскопічного досліджень, добового внутрішньостравохідного рНмониторингу і аналізу можливих повторних операцій.
Rates of anatomical recurrence following laparoscopic repair of large and giant hiatal hernias reach 42 %. Mesh repair decreases rates of failures twofold or threefold, however, polypropy-lene and polytetrafluoroethylene meshes used widely, result in high rates of long-term dysphagia and oesophageal strictures. Our own experience of approximately 400 laparoscopic repairs of large hiatal hernias using partially absorbable
lightweight mesh and original sub-lay technique of its fixation precluding contact of the mesh with the oesophagus, showed low recurrence rate and a few cases of long-term dysphagia. Also, meshes available today and techniques of repair of giant hiatal hernias, show very high rates of relapses and oesophageal complications. Our recent experience of 20 repairs using novel nitinol-framed lightweight polytetrafluoroethylene mesh, showed safety, absence of recurrences and dysphagia in midterm follow-up. Thus, final conclusions could be established by
prospective rando-mized studies. 100 participants should be enrolled in first study «Laparoscopic repair of large hiatal hernias: crural repair versus partially absorbable lightweight mesh repair» with the use of number of inclusion and exclusion criteria to compare the efficacy and
safety of two alternative methods of laparoscopic repair of large (i.e. with HSA 10 to 20 cm2) hiatal hernias types I, II, and III:
crural repair and repair with partially absorbable lightweight mesh. The hypothesis of this trial: original technique of lightweight mesh repair is more effective in terms of prevention of recurrences compared to crural repair and safe in terms of oesophageal complications.
50 participants should be enrolled in second study «Laparoscopic repair of giant hiatal hernias: partially absorbable lightweight mesh repair versus nitinol-framed lightweight polytetrafluorethylene mesh repair» using a number of inclusion and exclusion criteria to compare the efficacy and safety of two alternative methods of repair for giant (i.e. with HSA more than 20 cm2) types II and III hiatal hernias: partially absorbable lightweight mesh repair, and nitinol-framed lightweight polytetrafluoroethylene mesh repair. The hypothesis of this trial: nitinol-framed lightweight polytetrafluoroethylene mesh is highly effective for prevention of recurrences compared to original technique of lightweight mesh repair, and safe in terms of oesophageal complications. The long-term results (24 months after surgery for every patient) will be studied using symptom and quality of life assessment, roentgenologic and endoscopic examinations, 24-hour oesophageal pH testing, and analysis of possible reoperations.
Частота анатомических рецидивов после лапароскопической пластики больших и гигантских грыж пищеводного отверстия диафрагмы достигает 42 %. Пластика сетчатым трансплантатом уменьшает частоту рецидивов в 2–3 раза, однако полипропиленовые и политетрафторэтиленовые сетки, используемые наиболее часто, приводят к высокой частоте длительной дисфагии и стриктурам пищевода. Наш собственный опыт около 400 лапароскопических пластик больших грыж пищеводного отверстия диафрагмы частично рассасывающейся облегченной сеткой по оригинальной методике, исключающей контакт трансплантата с пищеводом, показал низкий процент рецидивов и всего лишь несколько случаев длительной дисфагии. Кроме того, имеющиеся на сегодня в наличии сетки и способы пластики гигантских грыж пищеводного отверстия диафрагмы дают неприемлемо высокую частоту рецидивов и пищеводных осложнений. Наш недавний опыт 20 пластик гигантских грыж с использованием нового облегченного политетрафторэтиленового сетчатого трансплантата с периферическим нитиноловым каркасом показал безопасность, отсутствие рецидивов и дисфагии при оценке среднесрочных результатов. Таким образом, окончательные выводы могут быть сделаны в проспективных рандомизированных исследованиях. В первое исследование «Лапароскопическая пластика больших грыж пищеводного отверстия диафрагмы: крурорафия в сравнении с пластикой облегченным композитным сетчатым трансплантатом» будет вовлечено 100 пациентов с использованием ряда критериев включения и исключения для сравнения эффективности и безопасности двух альтернативных методов пластики больших (HSA 10–20 см2) грыж пищеводного отверстия диафрагмы I, II, III типов: крурорафии и пластики частично рассасывающейся облегченной сеткой. Гипотеза данного исследования: оригинальная методика пластики облегченной сеткой является более эффективной в плане профилактики рецидивов по сравнению с крурорафией и безопасной в плане пищеводных осложнений. Во второе исследование «Лапароскопическая пластика гигантских грыж пищеводного отверстия диафрагмы: пластика облегченным композитным сетчатым трансплантатом в сравнении с пластикой облегченным политетрафторэтиленовым сетчатым трансплантатом с периферическим нитиноловым каркасом» будет вовлечено 50 пациентов с использованием ряда критериев включения и исключения для сравнения эффективности и безопасности двух альтернативных методов пластики гигантских (HSA более 20 см2) грыж пищеводного отверстия диафрагмы II и III типов: пластики частично рассасывающейся облегченной сеткой и пластики облегченным
политетрафторэтиленовым сетчатым трансплантатом с периферическим нитиноловым каркасом. Гипотеза данного исследования: пластика новым трансплантатом более эффективна в плане профилактики рецидивов по сравнению с оригинальной методикой и безопасна в плане пищеводных осложнений. Отдаленные результаты (24 месяца после операции для каждого пациента) будут изучены с помощью опросников симптомов и качества жизни, рентгенологического и эндоскопического исследований, суточного внутрипищеводного рН-мониторинга и анализа возможных повторных операций.
