Політравма посідає одну з лідуючих позицій як причина смерті дорослого працездатного населення [1-4]. Цей стан ініціює системну запальну реакцію, яка, зокрема, призводить до активації і активному використанню системи
тромбоцитів, активації системи гемостазу. Внаслідок цього виникає генералізоване ушкодження ендотелію, активація тканинних факторів, дисбаланс цитокінів з подальшим формуванням синдрому поліорганної недостатності (СПОН).
Біохімічні основи СПОН при політравмі складають синдроми капілярного витоку,
дисбаланс ліпопероксідаційного статусу, апоптоз клітин. Все перераховане призводить до розвитку практично в 100% випадків гострого пошкодження легень
(ГПЛ), як ускладнення політравми. Компонентами розвитку ГПЛ можуть бути:
порушення в основних ланках системи гемостазу, зміни співвідношення органних рідинних складових, порушення мікроциркуляції, пошкодження ендотелію,
приєднання легеневих і позалегеневих, системних і локальних гнійно-септичних
ускладнень. Одним з цих ускладнень є розлад метаболізму ліпідів, що визначено терміном «жирова емболія». Розвиток цього укладненя може сягати до 30%,
з летальністю до 67%. На сьогодні питання діагностики СЖЕ є складною та не
остаточно вирішеною проблемою.
Introduction. Politrauma takes one of the leading positions among the causes of
death of the adult working population. Complex combined injuries of the musculoskeletal
system may be accompanied by an embolism of lipid globules, which,
in turn, play a role in the activation of the vascular-platelet link of hemostasis. In
the presence of a sufficient size of lipid globules, the development of the fat embolism
syndrome (FES) is possible in the future, however, clinical manifestation of the
aforementioned condition does not always occur.
Aim. The aim of the study is to compare changes in the hemostatic system in patients
with different chances of developing FES using the method of low-frequency
piezoelectric thromboelastography (LPTEG).
Materials and methods. The state of the system of regulation of the state of aggregation
of blood was evaluated in a group of 72 patients with a diagnosis of polytrauma
on the third day of their stay in the general intensive care unit of the Odessa
Regional Clinical Hospital. Changes were assessed using LPTEG: in group A (n = 38)
without clinical signs of FES and with a prognostic evaluation of the development
of FES according to Borisov ≤5 points at the time of admission; in group B (n = 34),
without clinical signs of FES and with a prognostic assessment of the development
of FES according to Borisov ≤10 points at the time of admission; the control group
(n = 20) was composed of healthy donors who underwent LPTEG.
Results. LPTEG in patients of groups A and B shows no significant difference (p
<0.05). The presence of activation of the vascular-platelet link of hemostasis, significant
structural and chronometric hypercoagulation with increased thrombin
generation and activation of blood fibrinolytic activity are noted in both groups.
The research results demonstrate a group of patients with polytrauma as a cohort
in which there are profound disorders of the regulation system of the state of aggregation
of blood.
Conclusions. The method of low-frequency piezoelectric thromboelastography
demonstrates the absence of statistically significant changes in the hemostasis
system for patients with polytrauma and different prognostic assessment of the
development of ES according to Borisov at the time of admission. These studies
should be taken into account when: developing protocols for managing patients
with coagulation disorders in polytrauma; stratification of risk of PVC development and choice of optimal therapy in patients with polytrauma; optimization of
pharmacological and non-pharmacological correction of the RASK system.
