Серцево-судинні захворювання посідають перше місце в структурі смертності населення розвинутих
держав, тому питання оптимізації реабілітаційних заходів цієї категорії пацієнтів на різних етапах реабілітації
залишається актуальним. Сучасним і популярним засобом фізичної реабілітації, що має спеціальний вплив на серцево-судинну систему та певні фактори ризику розвитку патології останньої, є нордична ходьба.
В дослідженні прийняли участь 17 осіб, 5 чоловіків та 12 жінок, (54,6±10,5) років, що мають захворювання
серцево-судинної системи, яких було розподілено на групи в залежності від композиційного складу тіла: І група
(9 осіб) – пацієнти з надмірною масою тіла, індекс маси тіла (ІМТ) > 30 (34,03±4,1); ІІ група (8 осіб) – пацієнти з
нормальною чи підвищеною масою тіла, ІМТ ≤ 30 (25,4±4,0).
Усім пацієнтам було визначено масу тіла, композиційний склад тіла за допомогою біоімпедансного монітору
складу тіла BF-511 (HF-511 T-E), фірми «OMRON», Японія, розраховано індекс маси тіла; оцінено ступінь функціональної неоптимальності деяких складових статичного та динамічного стереотипів за розробленою умовною
10-бальною шкалою; проведено тест 6-хвилинної ходьби за стандартною методикою з оцінкою суб’єктивного
сприймання фізичного навантаження за шкалою Борга на початку дослідження та через 2 тижні занять лікувальною дозованою нордичною ходьбою.
За результатами досліджень у пацієнтів обох груп спостерігалась тенденція до зниження маси тіла та ІМТ
(р>0,05), більш виражена в І групі; зареєстровано достовірну позитивну динаміку пройденої дистанції за результатом тесту 6-хвилинної ходьби (р<0,05) у дослідній групі в цілому, однак достовірної різниці динаміки пройденої
дистанції за результатом тесту 6-хвилинної ходьби на початку дослідження та наприкінці у пацієнтів І та ІІ
груп не виявлено (р>0,05); у пацієнтів І та ІІ груп дослідження позитивна динаміка часу відновлення (р>0,05) та
суб’єктивного сприймання фізичного навантаження за шкалою Борга (р<0,05) достовірно не відрізняються; також не зареєстровано достовірну різницю динаміки ступеню функціональної неоптимальності деяких складових
статичного та динамічного стереотипів у пацієнтів І групи в порівнянні з ІІ групою, хоча позитивна достовірна
тенденція до оптимізації спостерігається в обох групах (р<0,001).
Cardiovascular diseases occupy the frst place
in the mortality structure of the population of developed
countries, so the question of optimization of rehabilitation
measures of this category of patients at different stages of
rehabilitation remains relevant. Modern and popular means
of physical rehabilitation, which has a special effect on
the cardiovascular system and certain risk factors for the
development of pathology of the latteris a Nordic walking.
The study involved 17 people, 5 men and 12 women,
54.6±10.5 y.o., who have cardiovascular disease, participants
were divided into 2 groups depending on the composition of
the body: Group I (9 people) – patients in obesity, BMI > 30
(34.03±4.10); Group II (8 people) – patients in normal or
overweight, BMI ≤ 30 (25.4±4.0).
All patients were determined body weight, body composition
using monitor BF-511 (HF-511 T-E), «OMRON», body mass
index was calculated; the degree of functional suboptimality
of some components of staticand dynamic stereotypes was
estimated according to the developed 10-point scale; a
6-minute walk test wasper formed using a standard technique
with an assessment of subjective perception of physical
activity by the Borg scale at the beginning and after 2 weeks
of therapeutic dosed nordic walking training.
As a result of our studies, patients in both groups had a
tendency to decreasing of body weight and BMI (p>0.05),
more pronounced in group I; there was a signifcant positive
dynamics of walking distanceas a result of the 6-minute walking
test (p<0.05) in the study group as a whole, but a signifcant
difference of dynamics of walking distance of patients of I and
II groups were not detected (p>0.05); the positive dynamics of
restitution time (p>0.05) and subjective perception of physical
activity by the Borg scale (p<0.05) did not differ signifcantly
in different groups; there was also no signifcant difference in
the dynamics of the degree of functional suboptimality of some
constituents of static and dynamic stereotypes in patients of
group I compared with group II, although a positive trend for
optimization was observed in both groups (p<0.001).
Сердечно-сосудистые заболевания занимают первое место в структуре смертности населения
развитых государств, потому вопрос оптимизации реабилитационных мероприятий этой категории пациентов на разных етапах реабилитации остается актуальным. Современным и популярным средством физической
реабилитации, которая имеет специальный характер
влияния на сердечно-сосудистую систему и модифицируемые факторы риска развития патологий последней,
является нордическая ходьба.
В исследовании приняли участие 17 человек, 5 мужчин и 12 женщин, 54,6±10,5 лет, имеющие заболевания
сердечно-сосудистой системы, которые были распределены на группы в зависимости от композиционного состава тела: I группа (9 человек) – пациенты с избыточной массой тела, индекс массы тела (ИМТ), ИМТ > 30
(34,03 ± 4,1), II группа (8 человек) – пациенты с нормальной или повышенной массой тела, ИМТ ≤ 30 (25,4 ± 4,0).
Всем пациентам были определены масса тела, композиционный состав тела с помощью биоимпедансного
монитора состава тела BF-511 (HF-511 T-E), фирмы
«OMRON», Япония, рассчитан ИМТ; оценена степень
функциональной неоптимальности некоторых составляющих статического и динамического стереотипов с
помощью разработаной условной 10-бальнной шкалы;
проведен тест 6-минутной ходьбы по стандартной методике с определением субъективного восприятия переносимости физической нагрузки по шкале Борга в начале
исследования и через 2 недели занятий лечебной дозированной нордической ходьбой.
По результатам исследований у пациентов обеих
групп наблюдалась тенденция к снижению массы тела и
ИМТ (р>0,05), более выраженная в I группе; зарегистрирована достоверная позитивная динамика пройденной
дистанции по результатам теста 6-минутной ходьбы
(р<0,05) в группе исследования в целом, однако достоверной разницы динамики пройденной дистанции у пациентов I и II групп не выявлено (р>0,05); у пациентов I и
II груп исследования положительная динамика времени
восстановления (р>0,05) и субъективного восприятия
физической нагрузки по шкале Борга (р<0,05) достоверно не отличаются; также не зарегистрировано достоверной разницы динамики степени функциональной неоптимальности некоторых составляющих статического
и динамического стереотипов у пациентов I группы по
сравнению со II группой, хотя положительная достоверная тенденция наблюдается в обеих группах (р<0,001).