Мета дослідження: вивчити вплив клітинного
фенотипу пухлин шлунка на виживаність хворих, пролікованих за стандартними
протоколами. Об’єкт і методи дослідження. Робота представляє результати клінічного
дослідження, проведеного на базі двох лікувальних закладів - Національного інституту раку
та абдомінального онкохірургічного відділення КНП «Одеський обласний онкологічний
диспансер». 221 хворий оперований з приводу раку шлунка (РШ) з 2007 по 2013 роки.
Середній вік пацієнтів 60,88 ± 10,5 років, чоловіків - 180, жінок - 41. Всі хворі піддалися
оперативному втручанню, було виконано 143 гастректомії та 78 дистальних субтотальних
резекцій шлунка. Результати. Всі хворі, включені в дослідження, були радикально
прооперовані. Вилучені під час операції пухлини досліджувались з використанням
гістологічного, цитологічного, імуногістохімічного методів та генетичних тестів. Отримані
результати досліджень відслідковані щодо наявності/відсутності клінічних паралелей і
математичних кореляцій між ними. Зроблено висновок про ефективність поєднання деяких
комбінацій імуногістохімічних (ІГХ) маркерів для відокремлення груп хворих з різною
біологією раку шлунка. Проаналізовано виживаність груп хворих на основі аналізу
молекулярних маркерів VEGFR, p53, Her2, Ki-67 і стандартних гістологічних параметрів
(стадія, ступінь диференціювання та ін.). Отримані результати з урахуванням виживання і
тривалості життя у цій категорії хворих дозволили оцінити доцільність і ефективність
запропонованої нами класифікації. Висновки. Виконання більш розширених операцій, у т.
ч. D2 лімфодисекцій, було більш ефективним при мікросателітно-нестабільному і ЕпштейнБарр вірус-асоційованому раку шлунка.
The aim: to study the effect of cell phenotype of gastric tumors on the survival of patients treated according to standard protocols. Object and methods of research. The work presents the results of a clinical study conducted on the basis of two medical institutions – the
National Cancer Institute and the abdominal oncology surgery department of the Odessa Regional
Oncology Center. 221 patients underwent surgery for gastric cancer (MS) from 2007 to 2013. The
mean age of patients was 60.88 ± 10.5 years, men – 180, women – 41. All patients underwent
surgery, performed 143 gastrectomies and 78 distal subtotal resections of the stomach. Results. All
patients included in the study were radically operated. Tumors removed during surgery were
examined using histological, cytological, immunohistochemical methods and genetic tests. The
obtained research results are monitored for the presence / absence of clinical parallels and
mathematical correlations between them. It is concluded that some combinations of
immunohistochemical (IHC) markers are effective in separating groups of patients with different
biology of gastric cancer. Survival of groups of patients was analyzed on the basis of analysis of
molecular markers VEGFR, p53, Her2, Ki-67 and standard histological parameters (stage, degree
of differentiation, etc.). The results obtained taking into account the survival and life expectancy in
this category of patients allowed us to assess the feasibility and effectiveness of our proposed
classification. Conclusions. More advanced surgeries, including D2 lymph dissection, were more
effective in microsatellite-unstable and Epstein-Barr virus-associated gastric cancer.
Цель исследования: изучить влияние клеточного фенотипа
опухолей желудка на выживаемость больных, пролеченных по стандартным протоколам.
Объект и методы исследования. В работе представлены результаты клинического
исследования, проведенного на базе двух лечебных учреждений – Национального института
рака и абдоминального онкохирургического отделения КНП «Одесский областной
онкологический диспансер». 221 больной оперирован по поводу рака желудка (РЖ) с 2007
по 2013 годы. Средний возраст пациентов составил 60,88 ± 10,5 лет, мужчин – 180, женщин
– 41. Все больные подверглись оперативному вмешательству, было выполнено 143
гастрэктомии и 78 дистальных субтотальных резекции желудка. Результаты. Все больные,
включенные в исследование, были радикально прооперированы. Изъятые во время
операции опухоли исследовались с использованием гистологического, цитологического,
иммуногистохимического методов и генетических тестов. Полученные результаты
исследований отслежены на наличие / отсутствие клинических параллелей и
математических корреляций между ними. Сделан вывод об эффективности сочетания
некоторых комбинаций иммуногистохимических (ИГХ) маркеров для отделения групп
больных с различной биологией рака желудка. Проанализированы выживаемость групп
больных на основе анализа молекулярных маркеров VEGFR, p53, Her2, Ki-67 и стандартных
гистологических параметров (стадия, степень дифференцировки и др.). Полученные
результаты с учетом выживания и продолжительности жизни в этой категории больных
позволили оценить целесообразность и эффективность предложенной нами молекулярной
классификаци РЖ. Выводы. Выполнение более расширенных операций, в т. ч. D2
лимфодисекций, было более эффективным при микросателитно- нестабильном и ЭпштейнБарр вирус-ассоциированном раке желудка.
