Проведено дослідження, метою якого була оцінка функціонального стану антигенпрезентуючих клітин ендометрія у хворих із тяжкими формами зовнішнього генітального ендометріозу.
Показано, що у здорових жінок, які увійшли до контрольної групи, перитонеальна рідина у 3–15 мл містила від 7 до 12 млн лейкоцитів, представлених переважно макрофагами
(90%), лімфоцитами (5–10%) і поліморфноядерними лейкоцитами (до 5%), тоді як у жінок, хворих на зовнішній генітальний ендометріоз, кількість макрофагів зростала до 95% за
рахунок відносного збіднення популяції поліморфноядерних лейкоцитів. При цьому загальна кількість клітин у перитонеальній рідині зростала до 18–20 млн в 1 мл. Характерним
для пацієнток із зовнішнім генітальним ендометріозом є зниження активності зрілих дендритних клітин (до 5,2 ± 0,5 клітин/мм2 СD23 у функціональному шарі та до 6,0 ± 0,5
клітин/мм2 у базальному шарі ендометрія) та підвищення активності незрілих дендритних клітин у базальному шарі (CD1a до 34,2 ± 1,2 клітин/мм2).
The aim of the study was to evaluate the functional state of antigen-presenting endometrial cells in patients with external genital endometriosis.
It is shown that in healthy women in the control group peritoneal fluid contains from 7 to 12 million white blood cells in 3–15 ml, represented mainly by macrophages (90%), lymphocytes
(5–10%) and polymorphonuclear leukocytes (up to 5%), whereas in women with external genital endometriosis number of macrophages increased to 95% due to the relative impoverishment
of the population of polymorphonuclear leukocytes. The total number of cells in the peritoneal fluid increased to 18–20 million in 1 ml. In patients with external endometriosis in the
endometrium the activity of mature dendritic cells reduced (up to 5,2 ± 0,5 cells/mm2 CD23 in the functional layer and to 6,0 ± 0,5 cells/mm2 in the basal layer), and increased activity of
immature dendritic cells in the basal layer (CD1a to 34,2 ± 1,2 cells/mm2).
Проведено исследование, целью которого была оценка функционального состояния антигенпрезентирующих клеток эндометрия у больных с тяжелыми формами наружного
генитального эндометриоза.
Показано, что у здоровых женщин, вошедших в контрольную группу, перитонеальная жидкость в 3–15 мл содержала от 7 до 12 млн лейкоцитов, представленных
преимущественно макрофагами (90%), лимфоцитами (5–10%) и полиморфноядерными лейкоцитами (до 5%), в то время как у женщин, больных наружным генитальным
эндометриозом, количество макрофагов возрастало до 95% за счет относительного обеднения популяции полиморфноядерных лейкоцитов. При этом общее количество клеток
в перитонеальной жидкости возрастало до 18–20 млн в 1 мл. Характерным для пациенток с наружным генитальным эндометриозом является снижение активности зрелых
дендритных клеток эндометрия (до 5,2 ± 0,5 клеток/мм2 СD23 в функциональном слое и до 6,0 ± 0,5 клеток/мм2 в базальном слое) и повышение активности незрелых дендритных
клеток в базальном слое (CD1a до 34,2 ± 1,2 клеток/мм2).