Мета: проаналізувати можливості ранньої діагностики та профілактики інтраопераційних пошкоджень жовчовивідної протоки при синдромі Міріззі. Матеріали і методи дослідження. В основу дослідження взято аналіз 968 історій хвороб пацієнтів з гострим калькульозним холециститом. Співвідношення хворих з синдромом Міріззі до хворих з калькульозним холециститом склало – 35 (3,9 %). Жінок було – 716 (74 %), чоловіків Ч 252 (26 %). Вік хворих варіював від 25 до 92 років. Усі хворі з синдромом Міріззі були розділені на 4 групи (згідно класифікації A. Csendes). Кількість хворих з СМ 1 типу склала 27 (72 %); 2 типу – 6 (18 %); 3 – 2 (6 %); 4 – 1 (3 %). Результат. Оцінено реультат лікування 35 (3,9 %) хворих на синдром Міріззі. При 1 типі виконували ЛХЕ у 27 (72 %) хворих. При 2 типі виконували відкриті оперативні втручання. У 4 (12 %) хворих цієї групи виконано лапаротомію, холецистектомію з пластикою загальної жовчної протоки на дренажі по Керу. У 2 (6 %) виконана субтотальна холецистектомія з подальшою установкою дренажу в просвіт частини міхура з фістули. За наявності 3 і 4 типу синдрому Міріззі виконували «відкрите» хірургічне втручання з наступним накладенням гепатикоєюноанастомоза на виключеній по Ру петлі у 3 (9 %) хворих. Найбільш інформативним неінвазивним методом доопераційної діагностики синдрому Міррізі є МРТ у режимі холангіографиї, яка дозволяє діагностувати всі типи даного синдрому з високою часткою ймовірності.
Goal. To analyze the possibilities of early diagnosis and prevention of intraoperative injuries of the bile duct in the Mirizzy syndrome. Materials and research methods. The study is based on an analysis of 968 case histories of patients with acute calculous cholecystitis. The ratio of patients with Mirizzy syndrome to patients with calculous cholecystitis was 38 (3.9 %). There were 716 women (74 %), and 252 men (26 %). The age of patients ranged from 25 to 92 years.
All patients with Mirizzy syndrome were divided into 4 groups (according to the classification of A. Csendes). The number of patients with type 1 SM was 27 (72 %); 2 types – 6 (18 %); 3 types – 2 (6 %); 4 types – 1 (3 %). Result. The treatment outcome of 35 patients with Mirizzy syndrome was evaluated. In type 1, LCE was performed in 27 (72 %) patients. In type 2, open surgery was performed. In 4 (12 %) patients of this group, a laparotomy was performed for cholecystectomy
with plastic surgery of the common bile duct on Keru drainage. In 2 (6 %), subtotal cholecystectomy was performed with subsequent installation of drainage into the lumen of the remaining part of the bladder with fistula. In the presence of types 3 and 4 of Mirizzy’s syndrome, an “open” surgical intervention was performed, followed by hepaticojejunoanastomosis on the Loop-off loop in 3 (9 %) patients. The most informative non-invasive method of preoperative diagnosis of Mirrisi syndrome is MRI in cholangiography, which allows you to diagnose all types of this syndrome with a high degree of probability.
Цель: проанализировать возможности ранней диагностики и профилактики интраоперационных повреждений желчевыводящего протока при синдроме Мириззи. Материалы и методы исследования. В основу исследования взят анализ 968 историй болезни пациентов с острым калькулезным холециститом. Соотношение больных с синдромом Мириззи к больным с калькулезным холециститом составило – 38 ( 3,9 %). Женщин было – 716 (74 %), мужчин – 252 (26 %). Возраст больных колебался от 25 до 92 лет. Все больные с синдромом Мириззи были разделены на 4 группы (согластно классификации A. Csendes). Количество больных с СМ 1 типа – составила 27 (72 %); 2 типа – 6 (18 %); 3 типа – 2 (6 %); 4 типа – 1 ( 3 %). Результат. Оценен реультат лечения 35 больных с синдромом Мириззи. При 1 типе выполняли ЛХЭ у 27 (72 %) больных. При 2 типе выполняли открытые оперативные вмешательства. У 4 (12 %)больных этой группы выполнена лапаротомия холецистэктомия с пластикой общего желчного протока на дренаже по Керу. У 2 ( 6 %) выполнена субтотальная холецистэктомия с
последующей установкой дренажа в просвет оставшейся части пузыря с фистулой. При наличии синдрома Мириззи 3 и 4 типа
выполняли «открытое» хирургическое вмешательство с последующим наложением гепатикоеюноанастомоза на выключенной по Ру петле у 3 (9 %) больных. Наиболее информативным не инвазивным методом дооперационной диагностики синдрома Мирризи, является МРТ в режиме холангиографии, которая позволяет диагностировать все типы данного синдрома с высокой долей вероятности.
